Застосування МСФЗ в країнах пострадянського простору: досвід для України

Секція: Практика впровадження МСФЗ в країнах світу: уроки для України. Коментарі (0)
Кількість переглядів:  1,278

Автор: Корюкова Тетяна Сергіївна

 

Анотація. Узагальнено досвід пострадянських країн (Естонії, Латвії, Литви, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Росії, Білорусії, Азейбарджану, Вірменії, Грузії, Молдови, Туркменістану), що дає змогу уникнути помилок, які було виявлено в даних країнах при запровадженні МСФЗ. Адже спільним для цих країн є те, що всі вище перелічені країни є активними учасниками у міжнародному економічному просторі, що зумовлює необхідність застосування МСФЗ.

 

Україна прямує до вступу в європейський економічний простір, що не можливо без відповідної системи ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. То ж питання впровадження МСФЗ є необхідною умовою для вступу в європейський простір. Перехід на МСФЗ надасть українським підприємствам можливість залучення до ринку міжнародних капіталів, а сформована звітність відрізнятиметься високою інформативністю та корисністю для користувачів. Звичайно, впровадження МСФЗ є досить складним процесом, а тому в роботі досліджується досвід пострадянських країн (Естонії, Латвії, Литви, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Росії, Білорусії, Азейбарджану, Вірменії, Грузії, Молдови, Туркменістану), що дасть змогу уникнути помилок, які було виявлено в даних країнах при запровадженні МСФЗ. Адже спільним для цих країн є те, що всі вище перелічені країни є активними учасниками у міжнародному економічному просторі, що зумовлює необхідність застосування МСФЗ.

Рівень розробленості проблеми полягає у вивченні досвіду запровадження МСФЗ пострадянськими країнами із виділенням позитивних і негативних аспектів цього процесу задля використання цих уроків для України.

Оцінка ситуації та напрями вирішення визначених проблем викладені  в  монографіях  і  наукових статтях  провідних  учених України  та зарубіжжя: П.С.  Безруких,  О.С.  Бородкіна, М.Т. Білухи, Ф.Ф. Бутинця, Вериги Г, С.Ф. Голова, М.Я. Дем’яненка, Картузова Т.В.,  Г.Г.  Кірейцева, Корчагіна І.В., М.М.  Коцупатрого,  В.Г. Лінника, В.М. Пархоменка, М.С. Пушкаря, П.Т. Саблука.

1 січня 2012 року набрали чинності норми Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 12.05.2011 року щодо складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності публічними акціонерними товариствами, банками, страховиками, а також підприємствами, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, за міжнародними стандартами. Згідно цього Закону «міжнародні стандарти фінансової звітності – це прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності».

В даний час МСФЗ застосовуються  в США, Канаді, Японії, Австралії, всіх країнах ЄС (за винятком Мальти та Ліхтенштейну), та всіх країнах, що входили до колишнього Радянського Союзу.

Переважна більшість країн запровадили МСФЗ на законодавчому рівні в 2002 році, зокрема це Естонія, Латвія, Литва, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан. Це пов’язано з деякими передумовами, а саме інтеграцією економік в єдине європейське співтовариство. Рівномірними є сплеск бажань країн пострадянського простору в 2004, 2005, 2007 та 2011 роках, що зумовлено поступовим процесом вступу до європейського економічного простору. Відсутній поштовх до нововведень в сфері МСФЗ в 2003, 2006 та 2009 роках.

В Україні застосовуються як МСФЗ, так і Національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку (далі  –  П(С)БО). Перелік суб’єктів господарювання, які зобов’язані застосовувати МСФЗ, позначений ч. 2 ст. 121 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Найбільш  суттєва відмінність МСФЗ від П(С)БО  –  увага до деталей. Крім форм фінансової звітності, практично ідентичних вітчизняним, МСФЗ  передбачає  велику кількість приміток,  що детально розкривають суть операцій. Наприклад, в П(С)БО  відсутній  звіт, що розкриває інформацію в розрізі сегментів бізнесу, немає вимог про розкриття інформації про суми невикористаних кредитних коштів, про виділення сум, що відносяться до часток участі в спільній діяльності, МСФЗ містять більш докладні вимоги до розкриття інформації про облікову політику і так далі.

Дуже гостро щодо запровадження міжнародних стандартів стоїть проблема контролюючих інститутів – на сьогодні чітко не визначено, який орган відповідатиме за контроль дотримання МСФЗ.

В Україні застосування МСФЗ набирає все більших обертів і актуальності у зв’язку зі змінами в законодавстві про бухгалтерський облік. Трансформація звітності на МСФЗ досить трудомістка, оскільки звітність за міжнародними стандартами суттєво відрізняється від звітності за національними стандартами, навчальна література важкодоступна і не просто знайти компетентного фахівця, що володіє практикою застосування МСФЗ. На лекторів, тренерів та спеціалістів зі знанням МСФЗ підвищується попит і росте їх ціна на ринку. Відповідно бухгалтери та фінансові директори, що володіють уміннями складати фінансову звітність за МСФЗ будуть затребувані на своїх робочих місцях, отримають впевненість та перевагу поміж своїх колег.

То ж надзвичайної актуальності набирає питання вивчення дисциплін щодо МСФЗ в вищих навчальних закладах. В 2013 році в освітньо-професійну програму магістра  за напрямом підготовки «Облік і аудит» було внесено дисципліну за вибором студента під назвою «Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку» курс якої – 54 години, тобто 4,2 % в питомій вазі серед всіх інших дисциплін. Потрібно зазначити, що ця дисципліна є основою для здобуття знань про міжнародні стандарти, а тому вона має стати обов’язковою, а не предметом за вибором студента.

Сьогодні МСФЗ в Україні навчають приватні консалтингові компанії, наприклад Азимут, Елькон, Нікленд, а також Міжнародна асоціація бухгалтерів.

Стосовно перспектив введення МСФЗ, можна зазначити, що вони виступають ефективним інструментом підвищення прозорості та зрозумілості інформації, яка розкриває діяльність суб’єктів господарювання, створює достовірну базу для доходів і витрат, оцінює активи і зобов’язання, яка надає можливість об’єктивно розкривати і відображати наявні фінансові ризики у суб’єктів звітування, а також порівнювати результати діяльності з метою забезпечення адекватного оцінювання потенціалу та прийняття відповідних управлінських рішень.

Таким чином, процес переходу до використання МСФЗ доречно розглядати як один з основних факторів продовження та активізації реформи бухгалтерського обліку в країні.

Висновки. Впровадження МСФЗ потребує тривалого часу й значних зусиль. Та для України, яка прямує до вступу в Європейський економічний простір впровадження МСФЗ є необхідною умовою. При застосуванні МСФЗ виникають певні труднощі, пов’язані з регулюванням, мотивацією, культурою та менталітетом, масштабом, освітою, перекладом, доступністю вмісту, їх складністю та структурою. Однак, використовуючи наведений досвід пострадянських країн Україна може зробити все для уникнення помилок інших країн, та використати їх позитивний досвід у впровадженні МСФЗ враховуючи ще й особливості власної країни.

Автор:   @   1 Липень 2015 Коментарі (0)

Оцініть публікацію: 
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Немає оцінок)
Loading...Loading...

Поділитися!




Коментарі (0)

Коментарів немає. Прокоментуй першим!
Залишити коментар!

Ви повинні увійти, щоб залишити коментар.

Зв'язатись з автором

Увійдіть, щоб отримати можливість відправити повідомлення автору цієї публікації

Попередня публікація
«
Наступна публікація
»
© 2014 МСФЗ: дослідження, наука, практика, імплементація  
↓