Трансформація фінансової звітності українських підприємств в звітність за міжнародними стандартами

Секція: МСФЗ-звітність: обліково-аналітичне та методичне забезпечення Коментарі (0)
Кількість переглядів:  1,579

Багато організацій Західної Європи, які лістингуються, ведуть бухгалтерський облік з використанням Міжнародних стандартів фінансової звітності та  бухгалтерського обліку. Це спричинено тим фактором, що набагато легше мати одну, стандартизовану систему ведення обліку, з метою подальшого спрощення перевірки та порівняння звітності в тій або іншій галузі.

Поширення МСФЗ також пояснюється тим, що фінансова звітність, яка потрібна для інвесторів і власників, повинна бути зрозумілою й достовірною, тому всі міжнародні організації вимагають упровадження МСФЗ. Глобалізація бізнесу теж потребує отримання порівнянної фінансової інформації з різних країн світу з метою її консолідації.

В свою чергу, трансформація бухгалтерської звітності - це проведення аналізу фінансової звітності, прийнятої вітчизняним підприємством, з внесенням коригувань рахунків, необхідних для підготовки повного фінансового звіту підприємства, який в цілому відповідав би міжнародним стандартам бухгалтерського обліку (МСБО) та міжнародним стандартам фінансової звітності (МСФЗ).

Тобто, трансформація є «перекладом» української фінансової звітності в міжнародну шляхом коректування окремих показників, способи отримання яких за національними стандартами відрізняються від МСФЗ. Переважно, застосовуючи цей спосіб, підприємства несуть менші матеріальні й тимчасові витрати. Часто він також розглядається як тимчасова міра при переході на паралельний облік за міжнародними стандартами.

Зазвичай, коли підприємство переходить  на МСФЗ, бухгалтера турбує питання: «Як правильно та достовірно скласти власну звітність за МСФЗ?» Звітність, оформлену відповідно до МСФЗ, можна отримати двома методами: або вести відразу облік за МСФЗ (конверсія), або в кінці періоду трансформувати готову фінансову звітність.

Метод трансформації охоплює виключно статті фінансової звітності, а паралельне ведення бухгалтерського обліку забезпечує процес формування фінансової звітності за МСФЗ на основі відповідних бухгалтерських записів, зроблених упродовж усього звітного періоду.

У зв’язку із цим, паралельний облік – самий точний, але більш витратний, оскільки вимагає складання паралельного плану рахунків у форматі, відповідному МСФЗ, перенесення залишків з національного Плану рахунків на рахунки нового плану з одночасними коригуваннями та подальшим щоденним паралельним веденням обліку. Кожен первинний документ реєструється і проводиться паралельно у двох фінансових системах. Таким чином, кожна господарська операція має бути відображена двічі: в системі обліку за правилами національних стандартів та в обліку за правилами МСФЗ.

На сьогоднішній день невелика кількість підприємств можуть дозволити паралельний облік по двом системам стандартів. Як приклад, це може бути материнська компанія, яка зацікавлена в постійному контролі за результатами діяльності дочірньої їй компанії, тобто керівництву компанії потрібно регулярно звертатися до звітності у форматі МСФЗ в оперативному режимі і отримувати максимально достовірні відомості. Але, як показує практика, це виняткові випадки. Тому, більшість віддають перевагу методу трансформації по причинам, наведеним нижче у порівнянні методів отримання звітності за МСФЗ.

Трансформація – це разова процедура, яка проводиться станом на звітну дату. У зв’язку із цим, підприємство, на якому не налагоджений паралельний облік за МСФЗ, не має можливості отримувати оперативну інформацію за проміжні між звітними датами періоди. До того ж трансформація можлива тільки після того, як складена національна звітність, що збільшує час, необхідний для отримання звітності за МСФЗ. При веденні ж паралельного обліку процес складання міжнародної звітності не залежить від підготовки національної звітності.

Процес трансформації фінансової звітності на МСФЗ слід проводити поетапно, перший етап, збір первинної інформації охоплює наступні моменти: визначити загальну інформацію про підприємство; отримати фінансову звітність за всі періоди, що підлягають трансформації, оборотно-сальдову відомість і головну книгу за рік, а також аналітичну інформацію про доходи та витрати.

На другому етапі вибору облікової політики необхідно:

  • визначити відповідність політики з П(с)БО вимогам МСФЗ;
  • зрозуміти вплив облікової політики за МСФЗ на фінансову звітність;
  • зробити вибір з альтернатив по МСФЗ;
  • врахувати специфічні галузеві особливості підприємства.

Вибір формату фінансової звітності з МСФЗ посідає третій етап. Приклад форматів звітів і мінімальний перелік статей наведений в МСБО 1 (крім звіту про рух грошових коштів). Вимоги до змісту і форми Звіту про рух грошових коштів містяться в МСБО 7, який має аналогічну назву. А примітки необхідно скласти на основі інформації наведеної у МСФЗ та МСБО.

Під час трансформації звітності, необхідно керуватися МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності». Відповідно до вимог цього, підприємство на дату переходу:

  • визнає всі активи і зобов’язання, визнання яких вимагає МСФЗ;
  • не визнає активи і зобов’язання, якщо МСФЗ не дозволяють цього визнання;
  • проводить рекласифікацію відповідно до вимог МСФЗ;
  • використовує МСФЗ в оцінці активів і зобов’язань.

Отже, вступний звіт про фінансовий стан (вступний баланс) є свого роду відправною точкою, де компанія має право переглянути свої активи і зобов’язання, використовуючи МСФЗ максимально ефективно. Важливо враховувати, що при першому застосуванні МСФЗ існують обов’язкові і додаткові виключення із загальних правил. Дані виключення дозволяють найбільш коректним чином застосувати облікові політики та оцінки, відбивши максимально вірно фінансове становище компанії (або Групи) на дату переходу.

Також, МСФЗ 1 дозволяє організації, яка застосовує МСФЗ вперше, оцінювати актив у вступному балансі, складеному згідно з МСФЗ, використовуючи доцільну собівартість (щодо нижчеперелічених активів):

  • основні засоби;
  • інвестиційна нерухомість (якщо використовується модель обліку за первісною вартістю);
  • нематеріальні активи, які відповідають критеріям визнання, визначеним в МСБО 38.

Отже, баланс на початок, складений відповідно до вимог П(с)БО з врахуванням коригувань, дає нам баланс на початок періоду згідно вимог МСФЗ.

Для того, щоб провести трансформацію звіту про фінансові результати та балансу на кінець періоду необхідно: повторити всі коригування залишків на початок періоду (в кореспонденції з рах. 44). Ввести всі коригування залишків на кінець періоду (в кореспонденції з рахунками доходів і витрат).

Таким чином, узгодження П(с)БО до МСФЗ і просування до підходу, заснованого на принципах, повинні відбуватися поступово. Такий перехід вимагає розробки багаторічного плану дій щодо зближення стандартів, в якому будуть викладені кроки, які необхідно зробити у всіх напрямках за участю різних сторін. У міру еволюції встановленої законом звітності, повинна зазнавати зміни і правова база. Процес зближення П(с)БО до МСФЗ можна полегшити, спираючись на досвід професійних бухгалтерів і підвищуючи роль професійного співтовариства в процесі розробки стандартів.

 

 

Автор:   @   22 Грудень 2016 Коментарі (0)

Оцініть публікацію: 
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 голосів, в середньому: 5.00 з 5)
Loading...Loading...

Поділитися!




Коментарі (0)

Коментарів немає. Прокоментуй першим!
Залишити коментар!

Ви повинні увійти, щоб залишити коментар.

Зв'язатись з автором

Увійдіть, щоб отримати можливість відправити повідомлення автору цієї публікації

Попередня публікація
«
Наступна публікація
»
© 2014 МСФЗ: дослідження, наука, практика, імплементація  
↓