Термінологічний аналіз понять «резерв» та «забезпечення»

Секція: МСФЗ-звітність: обліково-аналітичне та методичне забезпечення Коментарі (0)
Кількість переглядів:  859

Для забезпечення стійкості діяльності підприємств використовують різні механізми та інструменти, найпоширенішим серед яких є резервування. Незважаючи на те, що резервування є чи не найкращим методом захисту підприємства від ризиків, трактування поняття “резерви” і сьогодні залишається досить не визначеним. Широка різноманітність термінологічного апарату та його неоднозначність призводить до хибних джерел формування резервів та напрямів їх використання. Крім того, неузгодженість поняття резервів зумовлює певні труднощі їх бухгалтерського обліку та відображенню в балансі суб’єктів господарювання.

Особливої актуальності механізм резервування набуває в умовах фінансово-економічної кризи, оскільки відображення резервів у балансі підприємства характеризує його позицію фінансово-майнового стану щодо збереження капіталу та виконання зобов’язань перед контрагентами.

Актуальність обраної теми полягає в тому, що реформування вітчизняної системи бухгалтерського обліку до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності зумовило появу нових облікових термінів, які нормативною, економічною, обліковою та довідковою літературою трактуються порізному. У зв’язку з тим, що кожен науковець в поняття “резерв” вкладає різний зміст, залежно від своєї галузевої специфіки знань, а також враховуючи недосконалість нормативно-законодавчої бази України, поряд з проблемою термінології виникає проблема класифікації резервів, яка потребує розгляду і вирішення.  Також виникає доволі багато питань відповідно визначення економічної сутності резервів, як об’єкта бухгалтерського обліку, аналізу до вимог чинного законодавства України щодо формування та використання забезпечень, порядку їх формування, оцінки та визнання, що ускладнює роботу облікового апарату.

Проблема невідповідності бухгалтерського та податкового обліку в частині облікових резервів підприємства. Це стосується того, що формування резервів в системі бухгалтерського обліку не впливає на виникнення витрат у податковому обліку. Негативним наслідок цього є послаблення мотиваційного механізму суб’єктів господарювання у їх формуванні.

Проблемам теорії, практики та методології формування та використання резервів присвячено чимало праць вітчизняних та зарубіжних науковців. Питання обліку резервів було досліджено в роботах таких вчених, як: Ю.А.Верига, С.М.Дячек, М.О.Козлова, М.М.Орищенко,В.І.Ткач, В.С.Терещенко, П.Герстнер, В.Г.Дорогостайський, Л.Т.Гіляроська та інших.

Незважаючи на значну кількість досліджень, які присвячені проблематиці резервування, питання термінології резервів, їх класифікації, методики формування та порядку відображення в бухгалтерському обліку і звітності залишаються невирішеними. Варто зауважити, що вчені зі споріднених сфер економічних знань здебільшого розглядають створення резервів як спосіб управління підприємницькими ризиками.

Поняття “резерв” має доволі змістовне навантаження та широко використовується в наукових економічних виданнях і практичній діяльності суб’єктів господарювання. Кожен автор намагається розкрити зміст поняття “резерв” відповідно до специфіки своєї галузі знань, у ході реалізації завдань бухгалтерського обліку, контролю, фінансів, фінансового менеджменту, аналізу та страхування. Існування різноманітних підходів до визначення поняття “резерв” призводить до плутанини в оцінці їхнього економічного змісту у зв’язку з тим, що резерви розглядаються з різних позицій: з позиції держави, регіону, окремої галузі та підприємства. Поняття “резерв” походить від французького “reserve”, що в перекладі означає “запас”, чи від латинського “reserve” – “економлю, зберігаю”.

Козлова М.О. наголошує на тому, що не дивлячись на розмаїття думок, науковці в своїх логічних побудовах все ж дотримуються загальної концептуальної схеми: у тлумаченні терміну “резерв” виділяється як економічний, так і бухгалтерський підтекст.

В економічному розумінні резерви розглядаються з двох позицій:

1) запаси ресурсів, необхідні для безперебійної роботи підприємства;

2) невикористані можливості підвищення ефективності виробництва.

Під резервами першого виду розуміють резервні (страхові) запаси сировини, матеріалів, палива, напівфабрикатів, вільних виробничих потужностей та площі, необхідні для безперервного здійснення процесу виробництва, надання послуг тощо. Вони можуть мати форму “конкретних матеріально-речових елементів процесу виробництва у формі, трудових, а також фінансових ресурсів, які залучаються до обороту підприємством у випадку потреби”.

У свою чергу, М.О. Козлова зазначає, що відповідно до другого підходу під резервами розуміють вимірювані, ще не використані можливості розвитку та удосконалення основного або інших видів діяльності відносно вже досягнутого рівня (можливості підвищення ефективності виробництва (резерви збільшення обсягу виробництва та реалізації продукції, зниження її собівартості тощо)).

Облікові резерви (тобто такі, що виступають об’єктом обліку) відмінні від економічних резервів (резервів потенційних можливостей).

Тобто, резерви в економічному аналізі та резерви у бухгалтерському обліку мають різний економічний зміст. Це свідчить про те, що слід розрізняти резерви як запаси ресурсів, резерви потенційних можливостей і резерви, що формуються у системі бухгалтерського обліку.

Результати аналізу дефініцій поняття “резерв” у довідковій обліковій літературі та авторефератах дисертацій вчених в галузі бухгалтерського обліку підтверджують, що існує проблема неоднозначного тлумачення поняття “резерв”.

Проаналізувавши погляди вчених щодо трактування поняття “резерв” можливо припустити, що під ним слід розуміти джерело покриття можливих або очікуваних витрат та збитків суб’єкта господарювання, що представляє собою запас високоліквідних засобів, які створюються на підприємстві відповідно до чинного законодавства та внутрішніх документів і характеризується особливим порядком формування та цільовим характером використання. Дане визначення найбільш повно відображає призначення резерву, особливості його формування і використання.

Таблиця 1.1 – Особливості сутності та змісту поняття «резерв» у роботах вітчизняних та зарубіжних науковців

 

Автор Трактування поняття «резерв»
1 2
Азрилін А.Н. Це відокремлена частина активів, сконцентрована у резервних (страхових) фондах – як централізованих, так і децентралізованих, і призначена для покриття непередбачуваних потреб, витрат для страхування
Баканова М.І.,Шеремета О.Д. Невикористані можливості зменшення поточних та авансових затрат матеріальних, трудових та фінансових ресурсів за умови незмінного рівня розвитку продуктивних сил та виробничих відносин
Дячек С.М. Інструмент самострахування підприємства від впливу в майбутньому на фінансовий стан підприємства очікуваних негативних наслідків ризиків діяльності
Верига Ю.А.Орищенко М.М. Антиципації (витрати) цільового характеру, створені відповідно до чинного законо- давства, установчих документів, принципів бухгалтерського обліку, П(С)БО у вигляді резерву сумнівних боргів, резервів майбутніх витрат і платежів, резервного капіталу та призначені для здійснення обов’язкових виплат, покриття передбачу- ваних та очікуваних витрат, усунення наслідків надзвичайних подій і забезпечення таких умов функціонування підприємства, які задовольняють його власників
Бугте Й. Пасивні статті для відображення певних зобов’язань організації, які точно не встановлені за обсягом або змістом на звітну дату, а витрати, що лежать у їх основі, повинні (або можуть) бути віднесенні до періоду виникнення цих обов’язків
Козлова М.О. Запас високоліквідних засобів, що створюються суб’єктом господарювання відповідно до чинного законодавства та внутрішніх документів, характеризуються особливим порядком формування та необхідністю оперативного цільового використання, і призначений для покриття ймовірних або очікуваних витрат і збитків
Дячек С.М. Інструмент самострахування підприємства від впливу в майбутньому на фінансовий стан підприємства очікуваних негативних наслідків ризиків господарської діяльності
Пархомчук О.О. Джерело покриття можливих або очікуваних витрат та збитків суб’єкта господарювання, що представляє собою запас високоліквідних засобів, які створилися на підприємстві відповідно до чинного законодавства та внутрішніх документів і характеризуються особливим порядком формування та цільовим характером використання
Нагорна І.В. Являють собою одночасно механізм формування в бухгалтерському обліку та звітності об’єктивної інформації про фінансовий стан і результати діяльності підприємства, відрахування та формування яких є витратами, і джерело компенсації несприятливих наслідків ризиків фінансово-господарської діяльності
Соколов Я.В. Накопичення для покриття очікуваних і чітко визначених витрат підприємства
Яремко І.Й. Підставні об’єкти, що вводяться в облікову систему для уточнення вартості інших об’єктів

Результати аналізу трактування поняття “резерв” в обліковій та економічній літературі підтверджують, що існує проблема неоднозначного його тлумачення. Погляди авторів щодо сутності цього поняття наведено в таблиці.

З таблиці можна зробити висновки, що поняття “резерви” науковці трактують по-різному, погляди авторів щодо його сутності можна поділити на такі групи:

1) резерв як невикористані потенційні можливості розвитку виробництва (М.І. Баканова, Г.В. Савицька, О.Д. Шеремета);

2) резерв як витрати цільового характеру (Ю.А. Верига, М.М. Орищенко, Я.В. Соколов);

3) резерв як джерело компенсації чи інструмент самострахування від несприятливих наслідків та ризиків господарської діяльності (Ю.А. Верига, С.М. Дячек, І.В. Нагорна);

4) резерви як запаси високоліквідних засобів (матеріальних і грошових), які призначені для цільового використання (С.М. Дячек, М.О. Козлова, О.О. Пархомчук).

 

 

Автор:   @   28 Грудень 2015 Коментарі (0)

Оцініть публікацію: 
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Немає оцінок)
Loading...Loading...

Поділитися!




Коментарі (0)

Коментарів немає. Прокоментуй першим!
Залишити коментар!

Ви повинні увійти, щоб залишити коментар.

Зв'язатись з автором

Увійдіть, щоб отримати можливість відправити повідомлення автору цієї публікації

Попередня публікація
«
Наступна публікація
»
© 2014 МСФЗ: дослідження, наука, практика, імплементація  
↓