Досліджено проблеми переходу вітчизняних підприємств на Міжнародні стандарти фінансової звітності. Останнім часом усе частіше постає питання необхідності запровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) у практику вітчизняних підприємств. Це пов’язано з необхідністю формування сприятливих умов для участі підприємств в міжнародної економічної діяльності. Для цього потрібно впровадження стандартизованих до міжнародних вимог облікових підходів. Адаптація українського законодавства, у тому числі нормативної бази у сфері обліку, належить до зовнішньополітичних зобов’язань України.
Сьогодні Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) в багатьох країнах стали частиною національного законодавства або загальноприйнятою практикою. Україна також вже зробила перші кроки на зустріч прийняттю МСФЗ з врахування національної специфіки. Однак, в процесі адаптації міжнародних стандартів виникають проблеми, які потребують негайного розв’язання.
В Україні передбачені досить стислі терміни для впровадження МСФЗ. Вже з 2012 року деякі підприємства мали можливість надавати фінансову звітність за вимогами МСФЗ (це публічні акціонерні товариства, банки, страховики та підприємства з урядового переліку).
Загалом, визначається чотири способи впровадження МСФЗ в окремій країні: повне прийняття; опційне застосування та адаптація – були виокремленні колишнім членом РМСБО (Рада з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку) Д. Джералдом [1]; спосіб схвалення запропонували К. Нобс та С. Зефф [2].
Оскільки вже розпочався процес опанування МСФЗ можна визначити основні проблеми, з якими стикаються перелічені суб’єкти господарювання на кожному із етапів впровадження МСФЗ. Звичайно виділяють такі основні проблеми (див. табл. 1).
Є й позитивні моменти у цьому процесі: затверджено базове нормативне забезпечення як на рівні держави, так і окремими регуляторами (НБУ, НКЦПФР тощо); налагоджена офіційна взаємодія з Радою з МСФЗ (стандарти перекладені державною мовою і перебувають у вільному доступі для всіх бажаючих); створено і вміщено на сайті Мінфіну Інтернет-ресурс, присвячений питанням упровадження МСФЗ, на якому є достатня кількість корисної інформації, порад для практичного застосування МСФЗ; організовано широке суспільне обговорення процесів упровадження МСФЗ, проводяться круглі столи, науково-практичні конференції.
Таблиця 1 – Проблеми застосування МСФЗ в Україні на різних етапах впровадження*
№ п.п. | Назва етапу | Проблеми |
1. | Створення законодавчих та організаційних передумов впровадження МСФЗ | недостатня мотивація керівництва підприємства |
надання стислих термінів для підготовчого етапу впровадження МСФЗ | ||
нестача кваліфікованих спеціалістів | ||
2. | Адаптація національної нормативно-правової бази бухгалтерського обліку | низька якість облікової інформації |
необхідність створення нормативно-правової бази з питань обліку для малого бізнесу | ||
3. | Удосконалення державного регулювання у сфері бухгалтерського обліку | необхідність урахування національної специфіки |
потреба у єдиних методологічних засадах | ||
4. | Міжнародне співробітництво та світовий досвід | відсутність досвіду стажування працівників у Раді з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО) |
не передбачено подальше розширення сфери застосування МСФЗ для інших економічних суб’єктів |
*Джерело: власна розробка автора на основі [4]
Однак, незважаючи на значні позитивні аспекти, є також проблемні моменти, які можна розділити на три групи:
Існують відмінності між національними та міжнародними стандартами, наприклад, суттєві відмінності у відображенні інформації у Звіті про рух грошових коштів, у формі № 1 «Баланс» і формі № 2 «Звіт про фінансові результати» несуттєві статті згортаються з іншими суттєвими; фінансові активи показують окремими рядками; нематеріальні активи (основне завдання – правильно оцінити наявні нематеріальні активи. При безоплатному одержанні оцінку здійснюють не за справедливою вартістю, а за мінімальною плюс витрати з доведення до готовності до експлуатації. Якщо виготовляють нематеріальний актив власними силами і для себе, то потрібно включити в оцінку витратні рахунки 91-94. П(С)БО 8 не передбачено, що нематеріальні активи з невизначеним терміном експлуатації не амортизуються); у П(С)БО немає інформації щодо грантів, а МСБО 20 «Облік державних грантів» потребує їх розкриття; щодо інвестиційної нерухомості (П(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість» та МСБО 40 «Інвестиційна нерухомість»), то у П(С)БО 32 немає розділу «Розкриття інформації» який включає критерії класифікації, методи і допущення при визначенні справедливої вартості, ступінь участі незалежних оцінювачів, суми, що включають у форму № 2 «Звіт про фінансові результати».
Необхідність застосування МСФЗ на сьогодні – це надійна та зіставна основа для оцінки фінансових результатів діяльності та фінансового стану, неможливість без них здійснення порівняльного аналізу у зв’язку з відмінностями в бухгалтерському обліку, пошук інвесторами нових ринків інвестування капіталу, потреба у достовірній та зрозумілій фінансовій інформації. Тому розв’язання зазначених проблем повинне стати пріоритетом діяльності відповідних державних органів, професійних та громадських організацій.
Список використаних джерел
Ви повинні увійти, щоб залишити коментар.
Увійдіть, щоб отримати можливість відправити повідомлення автору цієї публікації