Проблема тлумачення терміну “вартість” в оціночних дисциплінах

Секція: МСФЗ для малого та середнього бізнесу: міжнародний досвід, впровадження в Україні Коментарі (0)
Кількість переглядів:  959

Анотація.  Розкрито актуальність проблеми тлумачення схожих за назвою термінів, які в рамках різних дисциплін мають специфічні галузеві значення. Проаналізована різниця між термінами ринкова та справедлива вартість в оцінці.

 

Неточність мови, особливо в міжнародному співтоваристві, може призводити до непорозумінь та розбіжностей у тлумаченні термінів. Це стає проблемою, коли терміни використовуються в тій чи іншій мові, та в рамках різних дисциплін мають специфічні галузеві значення. Така ситуація склалась з терміном “вартість”.

Вартість буває різною: балансова, залишкова,  ліквідаційна, амортизована, чиста реалізаційна, ринкова, справедлива, теперішня, інвестиційна, погашення, відтворення, заміщення та інші. Найбільш розповсюджений вид вартості, пов’язаний з оцінкою майна – ринковий. Ринкова вартість є базою оцінки більшості ресурсів у ринково орієнтованих економіках, тому визначення (тлумачення) цієї категорії вартості можуть варіюватися, але концепцію ринкової вартості зазвичай застосовують у більшості випадків. В Україні терміни “ринкова вартість” та “ринкова ціна” використовують в різних законодавчих та нормативних документах – постановах (Кабінету міністрів, НБУ), наказах (Держкомстат, Держкомзем, Мінюст), Податковому кодексі, в національних стандартах бухгалтерського обліку та ін. При цьому терміни “ринкова вартість” та “ринкова ціна” мають більше десяти різних тлумачень. Доречно акцентувати увагу на різниці тлумачень термінів “ціна” і “вартість”. Ціна – це термін, який використовується для визначення суми грошових коштів, за яку товар або послуга може бути запитана, запропонована або куплена. Через фінансові можливості, мотивації або специфічні інтереси певного покупця та/або продавця ціна, сплачена за товар або послуги, може мати відношення до вартості, що могла б ототожнюватися з цими товарами або послугами, або меже і не мати ніякого відношення. Вартість, в свою чергу, – це концепція, що описує найбільш ймовірну ціну за товар або послугу, доступні для продажу, з якою погодяться продавець і покупець. Вартість не є фактичною, але визначеною найбільш ймовірною ціною, що може бути сплачена за товар або послугу на конкретний момент часу відповідно до конкретного визначення вартості. Отже, вартість – це гіпотетична ціна і припущення, за якими визначається вартість, залежать від обраної бази оцінки.

Оцінювач повинен точно розуміти визначення термінів, пов’язаних з такими категоріями як ринок, ціна і вартість. Від точного визначення типу вартості залежить ціна того або іншого майна. Суб’єктові ринку, будь то покупець, продавець або замовник оцінки важливо, щоб вартість, за яку він, відповідно, купує або продає була справедливою. Цю справедливу вартість і повинні визначати оцінювачі. Термін справедливої вартості доволі часто зустрічається у стандартах бухгалтерського обліку. Згідно з Міжнародними стандартами фінансової звітності справедлива вартість – це ціна, яка була б отримана за продаж активу, або сплачена за передачу зобов’язання у звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки. Справедлива вартість і ринкова вартість – це поняття-синоніми, але не можна плутати справедливу ринкову вартість з бухгалтерським (обліковим) терміном “справедлива вартість”. Ці поняття в цілому сумісні, хоча і не повністю еквівалентні в кожному конкретному випадку. Справедлива вартість використовується для відображення як ринкових, так і не ринкових видів вартості у фінансовій звітності. У тих випадках, коли ринкова вартість активу може бути встановлена, це значення буде дорівнювати справедливій вартості.

Доречним представляється висновок, що близькі за значенням терміни не завжди можуть значити одне і те саме. Позиція міжнародних організацій оцінювачів полягає в тому, що термін “ринкова вартість” ніколи не потребує подальших уточнень та всі країни повинні прагнути до визнання цієї концепції. Наостанок слід зазначити, що термін “ринкова вартість” в Міжнародних стандартах оцінки визначається як визначена сума грошей, за яку на дату оцінки майно, на відкритому конкурентоспроможному ринку, буде обміняне між типово мотивованим покупцем і типово мотивованим продавцем, які не пов’язані один з одним, після належного маркетингу, за умов, що кожна сторона діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Знання і уміння правильно тлумачити різні терміни, пов’язані не тільки з вартістю, а й взагалі, дає можливість правильно і професійно виконувати свою роботу, а  також свідчить про високий кваліфікаційний рівень оцінювача в цілому.

Література

  1. Міжнародні стандарти оцінки 2011 [Текст] / Пер. з англ. УТО. – К.: «Авантпост-Прим», 2012. – 144 с.
  2. Постанова КМУ «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»» від 10.09.2003 № 1440 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2658-14.
  3. Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-III [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1440-2003-%D0%BF.
  4. Міжнародні стандарти фінансової звітності (версія перекладу українською мовою – 2014 рік) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?showHidden=1&art_id=408095&cat_id=408093&ctime=1423500775962.
Автор:   @   11 Серпень 2015 Коментарі (0)

Оцініть публікацію: 
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 голосів, в середньому: 5.00 з 5)
Loading...Loading...

Поділитися!




Коментарі (0)

Коментарів немає. Прокоментуй першим!
Залишити коментар!

Ви повинні увійти, щоб залишити коментар.

Зв'язатись з автором

Увійдіть, щоб отримати можливість відправити повідомлення автору цієї публікації

Попередня публікація
«
Наступна публікація
»
© 2014 МСФЗ: дослідження, наука, практика, імплементація  
↓