Проблема оцінки основних засобів для підприємств готельного господарства України відповідно до вимог МСФЗ

Секція: МСФЗ для малого та середнього бізнесу: міжнародний досвід, впровадження в Україні Коментарі (0)
Кількість переглядів:  1,455

Автор: Мустеца І.В.

 

Анотація.  Досліджено напрямки удосконалення оцінки основних засобів, що знаходяться на підприємствах готельного господарства у відповідності до вимог законодавчих актів України.

 

 

Гармонізація системи бухгалтерського обліку в Україні з міжнародними стандартами привела до відповідного застосування справедливої вартості у національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку. Проте на практиці визначення справедливої вартості пов’язане з певними труднощами, оскільки МСФЗ та національні положення (стандарти) містять лише загальні орієнтири щодо справедливої вартості відповідних активів і зобов’язань. Тому тенденція поширення оцінки за справедливою вартістю по-різному сприймається як у розвинених країнах, так і в країнах з перехідною економікою [1, с. 3].

Застосування справедливої вартості в умовах ринків, що тільки зароджуються, пов’язане з певними труднощами та висуває нові вимоги до якості обліку й аналізу. М.І. Кутер вважає, що облік оцінки за справедливою вартістю – це одна із основних теоретичних і практичних проблем ХХІ століття [2].

Саме тому застосування поняття справедливої вартості основних засобів готельних господарств є необхідним і перспективним. Однак розбіжності в підходах до тлумачення цього поняття, обумовлені насамперед відсутністю єдиної чіткої класифікації оцінок, які застосовують у бухгалтерському обліку, та різноманітністю видів оцінок, що вживаються у тексті Міжнародних стандартів фінансової звітності, потребують подальших досліджень.

Відповідно до принципів бухгалтерського обліку, а саме принципу обачності, в обліку повинні застосовуватись методи оцінки, які упереджують занижені оцінки зобов’язань та витрат і завищені оцінки активів та доходів підприємства.

Тому, якщо вартість об’єкта основних засобів, згідно з якою він відображається в обліку, відрізняється від його реальної вартості, то вартість таких основних засобів необхідно у будь-якому разі привести у відповідність з їх справедливою вартістю.

Найпопулярнішою процедурою коригування активів балансу в бухгалтерському обліку є переоцінка основних засобів. Модель переоцінки застосовується для основних засобів, справедливу вартість яких можна достовірно оцінити. В цьому випадку основні засоби обліковують за переоціненою вартістю, якою є справедлива вартість на дату переоцінки, за вирахуванням накопиченої амортизації та подальшого накопиченого збитку від зменшення корисності. Справедливою вартістю машин і обладнання, якими володіє готельне господарство, є їх ринкова вартість, визначена експертною оцінкою. Проблемною залишається оцінка готелів, які вважаються застарілими, не відповідають стандартам і потребують модернізації та інвестиційних вливань. Експертну оцінку землі та будівлі зазвичай здійснюють професійні оцінювачі на основі ринкових відомостей.

Іноземні інвестори, які мають наміри фінансувати готельний бізнес України, аналізуючи фінансову звітність готелів, що потребують відновлення, стикнулися із порушенням якісної характеристики фінансової звітності – достовірності, яка визначена за Міжнародними стандартами фінансової звітності. Як виявилось, показники, подані в публічній фінансовій звітності (Балансі), суттєво відрізняються від їх реальної величини. Особливо це стосується готельних господарств, які введені в експлуатацію 20–30 років тому і перебувають у комунальній власності. Дослідження показало, що ці об’єкти розміщені, як правило, в центральних частинах міст, у курортній місцевості, що повинно приваблювати клієнтів, та є інвестиційно привабливими об’єктами.

Проведення переоцінки проводиться добровільно, за рішенням підприємства, і визначається в Наказі про облікову політику готелів. Така точка зору відповідає вимогам МСБО 16 «Основні засоби» [3], яким передбачено використання двох методів оцінки активів: з проведенням переоцінки і без неї.

На сьогоднішній день порядок переоцінки, який використовують підприємства готельного господарства встановлено п.16 П(С)БО 7 «Основні засоби»: «Якщо залишкова вартість об’єкта основних засобів суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу, то підприємство має право переоцінювати об’єкт основних засобів» [4].

Детальніше це питання висвітлено в Листі №04230-04108, в якому зазначено, що суттєвість – це характеристика облікової інформації, яка визначає її здатність впливати на рішення користувачів фінансової звітності [5].

Поріг суттєвості – абсолютна або відносна величина, яка є кількісною ознакою суттєвості облікової інформації.

Суб’єктами визначення суттєвості облікової інформації є органи, які уповноважені на регулювання питань бухгалтерського обліку і фінансової звітності, та власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), що здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Об’єктами застосування суттєвості є: діяльність підприємства загалом;
окремі господарські операції та об’єкти обліку; статті фінансової звітності.

Поріг суттєвості облікової інформації для окремих об’єктів обліку, що належать до активів, зобов’язань та власного капіталу підприємства, дорівнює 5%, коли базою для визначення порога виступає підсумок всіх активів, всіх зобов’язань та власного капіталу [5].

Мінфін у Листі № 04230-04108, зокрема, вказує, що порогом суттєвості з метою відображення переоцінки або зменшення корисності об’єктів обліку може бути величина, яка дорівнює або 1% чистого прибутку (збитку) підприємства, або 10% відхиленню залишкової вартості об’єктів обліку від їх справедливої вартості. Такий же поріг суттєвості закріплений і в п.34 Методичних рекомендацій №561 [5]. Поріг суттєвості кожним підприємством встановлюється самостійно в наказі на облікову політику.

Крім того, згідно з ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності в Україні», у випадку переоцінки основних засобів для цілей бухгалтерського обліку обов’язковою є їх оцінка, тобто процес визначення їх вартості на дату оцінювання за спеціальними нормативними актами, за допомогою процедури, яка є результатом практичної діяльності суб’єкта оціночної діяльності [6].  Це означає, що Закон України «Про оцінку майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності в Україні» зобов’язує залучати професійних експертів з метою визначення справедливої вартості основних засобів. Виконання процедури оцінки необхідно підтвердити звітом про оцінку майна (актом оцінки майна), який складається і підписується експертом, завірений печаткою і підписаний керівником суб’єкта оціночної діяльності.

Послуги професійних експертів з оцінки майна складають значні витрати для підприємств готельного господарства, зокрема в Україні відсутня достатня кількість професійних організацій, які є компетентними у цій сфері. Крім того, в Законі України «Про оцінку майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності в Україні» санкцій за порушення процедури переоцінки не передбачено [6].  Кодексом України «Про адміністративні правопорушення» в ст.164 передбачено штрафні санкції за порушення законодавства у сфері фінансових питань у вигляді штрафу за неякісне ведення бухгалтерського обліку і викривлену інформацію, що відображається у фінансовій звітності [7].

При самооцінці основних засобів готельними господарствами може порушуватися принцип обачності бухгалтерського обліку, тому адміністрації готелів доцільно залучати професійних експертів для оцінки основних засобів, для визначення необхідності переоцінки. Частота переоцінок залежить від коливань справедливої вартості об’єктів основних засобів, що переоцінюється.

Недостатня об’єктивність облікових оцінок призвела до того, що сьогодні неможливо проаналізувати реальний стан та зношеність основних засобів за статистичними даними про готельні господарства України.

 

Література

  1. Голов С.Ф. Справедлива вартість та її місце в системі оцінок бухгалтерського обліку / С.Ф. Голов // Бухгалтерський облік і аудит. – 2007. –№4. – С.3–18.
  2. Кутер М.И. Теория и принципы бухгалтерского учета: учеб. пособие / М.И. Кутер. – М.: Финансы и статистика, Экспертное бюро, 2000. – С.58.
  3. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 16 «Основні засоби» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.minfin.gov.ua
  4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затв. наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. №92 [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
  5. Щодо застосування суттєвості у бухгалтерському обліку: лист Міністерства фінансів України від 29.07.2003 р.№ 04230-04108.
  6. Про оцінку майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності в Україні: Закон України: станом на 12.07.2001 р. №2658-ІІІ/ Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во, 2001. – (Офіційне видання Верховної Ради України).
  7. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. №8073-Х.
Автор:   @   17 Липень 2015 Коментарі (0)

Оцініть публікацію: 
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Немає оцінок)
Loading...Loading...

Поділитися!




Коментарі (0)

Коментарів немає. Прокоментуй першим!
Залишити коментар!

Ви повинні увійти, щоб залишити коментар.

Зв'язатись з автором

Увійдіть, щоб отримати можливість відправити повідомлення автору цієї публікації

Попередня публікація
«
Наступна публікація
»
© 2014 МСФЗ: дослідження, наука, практика, імплементація  
↓