Порядок виправлення помилок у фінансовій звітності за МСФЗ

Секція: МСФЗ-звітність: обліково-аналітичне та методичне забезпечення Коментарі (0)
Кількість переглядів:  62

Під час складання фінансової звітності виникають помилки, що вимагають виправлень, оскільки їх ігнорування призводить до спотворення інформації за звітні періоди, унеможливлює відображення правдивого фінансового стану та результатів діяльності суб’єкта господарювання. В сукупності це і обумовлює необхідність дослідження виправлення помилок у фінансовій звітності суб’єктів господарювання, складеній за МСФЗ, та доводить актуальність обраного напрямку науково-практичного дослідження.

Мета науково-практичного дослідження полягає в спробі з’ясувати сутність помилок та здійснити їх класифікацію згідно з МСФЗ й дослідити порядок їх виправлення.

Відповідно до параграфа 41 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки» (далі – МСБО 8) «Помилки можуть виникати щодо визнання, оцінки, подання або розкриття інформації про елементи фінансової звітності» [1].

На підставі опрацювання питання про помилки в бухгалтерському обліку та фінансовій̆ звітності в професійній літературі нами було зроблено припущення про те, що визначальною класифікаційною ознакою бухгалтерської помилки є належність її до поточного чи попереднього звітного періоду. Те, що воно є правильним, переконливо доводить МСБО 8 [1].

Так, параграф 5 МСБО 8 поряд з рештою визначень термінів, які в ньому використовуються, містить визначення «помилки попередніх періодів», якими вважають «пропуски або викривлення у фінансовій звітності суб’єкта  господарювання за один або кілька попередніх періодів, які виникають через невикористання або зловживання достовірною інформацією, яка:

а) була наявна, коли фінансову звітність за ті періоди затвердили до випуску;

б) за обґрунтованим очікуванням, могла бути отриманою та врахованою при складанні та поданні цієї фінансової звітності» [1].

При цьому такі помилки параграф 5 МСБО 8 поділяє на:

  1. помилки у математичних розрахунках;
  2. помилки у застосуванні облікової політики;
  3. помилки допущені внаслідок недогляду або неправильної інтерпретації фактів господарської діяльності;
  4. внаслідок шахрайства [1].

Вказаний стандарт обмежується лише такою інформацією про помилки поточного періоду в параграфі 41: «Потенційні помилки поточного періоду, виявлені протягом цього періоду, виправляють до затвердження фінансової звітності до випуску» [1]. Таким чином, очевидно, що МСБО 8 хоча і не акцентує в своїй назві, про які саме бухгалтерські помилки йдеться в ньому, присвячений саме помилкам попередніх періодів.

Варто звернути увагу на той факт, що помилки попередніх років можна поділити на помилки, що не впливають на величину нерозподіленого прибутку, та помилки, що впливають на величину нерозподіленого прибутку. Звісно, в професійній літературі більш досліджуваними є останні з названих, і це не випадково, адже вони впливають на основний показник, в якому зацікавлені власники бізнесу або його потенційні інвестори, – прибуток.

Наступна класифікація бухгалтерських помилок в професійній літературі пов’язана з таким водночас важливим і «розмитим» поняттям як суттєвість. Отож помилки можуть бути суттєвими і несуттєвими.

В пп. ЯХ11 Концептуальної основи фінансової звітності пояснюється так: «Інформація є суттєвою, якщо її відсутність або неправильне подання може вплинути на рішення, які приймають користувачі на основі фінансової інформації про конкретний суб’єкт  господарювання, що звітує. Іншими словами, суттєвість – це характерний для кожного суб’єкта господарювання аспект доречності, що ґрунтується на характері або величині (чи обох) статей, яких стосується ця інформація у контексті фінансового звіту окремого суб’єкта господарювання» [2].

В параграфі 5 МСБО 8 зазначено: «Суттєвий  – пропуск або викривлення статей є суттєвими, якщо вони можуть (окремо чи в сукупності) впливати на економічні рішення, які приймають користувачі на основі фінансової звітності. Суттєвість залежить від розміру та характеру пропуску чи викривлення, що оцінюються за конкретних обставин. Визначальним чинником може бути як розмір або характер статті, так і поєднання статей». З цього можна зробити висновок, що кожен укладач фінансової звітності, виходячи з власних кількісних критеріїв суттєвості помилки, тобто розміру пропуску чи викривлення, та/чи з якісних критеріїв суттєвості помилки, тобто характеру пропуску чи викривлення, самостійно виходячи з конкретних обставин здійснюваної діяльності встановлює суттєвість помилки [1].

Розмірковуючи про суттєвість, не можна оминути решту факторів, що на неї впливають. Це, зокрема, і рівень професійної підготовки укладачів фінансової звітності, що знаходить своє відображення в їх професійних судженням з того чи іншого питання; і потреби власне користувачів, на що звертає увагу параграф 5 МСБО 8: «Оцінювання того, чи може пропуск або викривлення вплинути на економічні рішення користувачів і тому бути суттєвим, потребує розгляду характеристик користувачів. … Тому треба, щоб оцінка враховувала, як, за обґрунтованим очікуванням, це впливатиме на користувачів з такими якостями при прийнятті ними економічних рішень»; і потреба топ-менеджменту підприємства в фінансовій звітності, яка відповідає МСФЗ. Тут доречно зауважити, що згідно з параграфом 41 МСБО 8 «Фінансова звітність не відповідає МСФЗ, якщо вона містить або суттєві помилки, або несуттєві помилки, зроблені навмисно для досягнення особливого подання фінансового стану, фінансових результатів діяльності або грошових потоків суб’єкта господарювання» [1].

Підводячи підсумок щодо суттєвості помилки і суттєвості загалом, не можна не звернути увагу на застереження О. Харламової, яка зазначає, що «відсутність чіткої методики визначення суттєвості, з однієї сторони, сприяє застосуванню концепції суттєвості в конкретних умовах, з іншої – знижує порівнянність фінансової звітності» [3].

В професійній літературі помилки, допущені у фінансовій звітності, класифікують також як навмисні та ненавмисні помилки. У бухгалтерських нормативах визначення таких помилок немає.

Порядок виправлення помилок попереднього періоду регламентовано параграфами 42 – 53 МСБО 8, ретельно дослідивши які, можна дійти висновку про те, що помилки попередніх періодів виправляються ретроспективно [1]. Відомо, що ретроспективний метод виправлення помилки полягає в тому, що коригування впливає на показники фінансової звітності не тільки поточного і майбутніх періодів, а й на показники попередніх періодів; в той час як при перспективному методі коригування впливають на показники фінансової звітності лише поточного і майбутніх періодів..

В параграфі 42 МСБО 8 встановлено, що суб’єкт господарювання виправляє суттєві помилки попереднього періоду ретроспективно в першому комплекті фінансових звітів, затверджених до випуску після їх виявлення. При цьому є два шляхи такого виправлення: або перерахуванням порівнюваних сум за поданий попередній період (періоди), у якому відбулася помилка, або перерахуванням залишків активів, зобов’язань та власного капіталу на початок періоду за найперший з поданих попередніх періодів, якщо помилка відбулася до першого з поданих попередніх періодів [1].

Перший з названих вимагає подання повного комплекту фінансової звітності за попередній період, якщо помилку здійснено в попередньому періоді. В другому випадку, оскільки помилки здійснено в періоді, що передує попередньому, вимагається подання лише Звіту про фінансовий стан та Звіту про власний капітал (Звіт про прибутки і збитки та Звіт про рух грошових коштів не подається), адже саме дані цих фінансових звітів, а саме залишки активів, зобов’язань та власного капіталу, перераховуються у зв’язку  з виправленням помилки. Варто зауважити, як це технологічно зробити МСФЗ не містять. Проте це передбачено в п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» (далі П(С)БО 6): «Виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх періодах, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку)» [4].

Якщо суму помилки неможливо визначити за всі попередні звітні періоди, МСФЗ дають змогу нехтувати кумулятивним ефектом від такої помилки в ретроспективі і пропонують проводити перерахування порівняльної інформації від першої можливої звітної дати і в подальшому –  перспективно.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку (IAS) 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки»[Електронний ресурс]. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/929_020.
  2. TheConceptualFrameworkforFinancialReporting[Electronicresource]. URL: http://eifrs.ifrs.org/eifrs/bnstandards/en/2016/conceptualframework.pdf.
  3. Харламова О. Суттєвість у П(С)БО та МСФЗ: від теорії до практики. Все про бухгалтерський облік. №18. 2014. С.9–21.
  4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» затв. наказом МФУ від 28.05.1999 № 137 (зі змінами та доповненнями)

 

 

Автор:   @   18 Грудень 2017 Коментарі (0)

Оцініть публікацію: 
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Немає оцінок)
Loading...Loading...

Поділитися!




Коментарі (0)

Коментарів немає. Прокоментуй першим!
Залишити коментар!

Ви повинні увійти, щоб залишити коментар.

Зв'язатись з автором

Увійдіть, щоб отримати можливість відправити повідомлення автору цієї публікації

Попередня публікація
«
Наступна публікація
»
© 2014 МСФЗ: дослідження, наука, практика, імплементація  
↓