Облік резервів в МСФЗ

Секція: МСФЗ-звітність: особливості аудиту і аналізу Коментарі (0)
Кількість переглядів:  3,840

Анотація. У статті обгрунтовано доцільність створенн резервів на підприємстві, розглянуто види контрактивних зобовязань, наведені приклади умовних зобовязань.

Динамічна зміна умов господарювання, розвиток недержавних форм власності та різних організаційно-економічних структур, використання та впровадження міжнародного досвіду зумовлюють виникнення нових об’єктів дослідження в сфері бухгалтерського обліку, які притаманні сучасному стану розвитку суспільства. Дотримання інформаційної функції системою бухгалтерського обліку забезпечує формування та функціонування ряду суб’єктів господарювання, виконання основних завдань їх діяльності. Для забезпечення реалізації функцій бухгалтерського обліку з’являються додаткові об’єкти, які несуть інформацію про фінансовий стан підприємства, і які повинні не тільки відображатися в обліку, а і результати яких повинні знаходити своє місце у фінансовій звітності. Одним з таких об’єктів на сьогодні є умовні зобов’язання. Недосконалість нормативного забезпечення регулювання питань з обліку, оцінки умовних зобов’язань зумовлює формування ряду дискусій як на теоретичному так і на практичному рівнях. Виникнення потреби в узагальненні результатів досліджень вчених з метою визначення основних питань обліку та контролю умовних зобов’язань, необхідність уточнення їх сутності в умовах нестабільного економічного середовища визначили актуальність проведеного дослідження.

Міністерство фінансів України проводить постійну роботу з розробки нових та вдосконалення існуючих стандартів. На сьогодні затверджено 31 П(С)БО, які повинні використовуватися підприємствами для ведення обліку та складання звітності. Проте слід зауважити, що національні стандарти є недосконалими і потребують суттєвого доопрацювання з таких причин: відмінність від міжнародних стандартів (МСБО); недостатність розкриття оцінки та методів обліку окремих операцій та подій; неповне подання у фінансовій звітності.

Ризики, що впливають на підприємницьку діяльність, можуть призвести як до збитків, так і до прибутків компанії, тому їх необхідно врахувати при складанні фінансової звітності. Інформацію про те, які резерви повинні створювати компанії, в яких випадках слід розкривати дані про умовні активи та зобов’язання відображено в МСБО 37 «Забезпечення, умовні зобов’язання і умовні активи». Резерви створюються для того, щоб відобразити у складі витрат поточного періоду суму, яка може знадобитися для покриття майбутніх збитків. Всі резерви в цілому можна розділити на:   – “контрактивні”, які створюються під знецінення вже існуючих активів;

Таблиця1. Види контрактивних резервів

Контрактивні резерви під знецінення активів
Резерви під зниження вартості запасів Згідно МСБО 2 запаси необхідно відображати в звітності за найменшою з двох величин – собівартістю і можливою чистою ціною продажу. Таким чином, резерв необхідно створювати, якщо ринкова ціна запасів знизилася, а також якщо компанія вважає, що вони не будуть використані або продані через можливе псування, пошкодження або старіння.
Резерв по сумнівних боргах Згідно МСБО 39 в кінці кожного звітного періоду підприємства зобов’язані перевіряти всі свої фінансові активи, до яких належить і дебіторська заборгованість компанії, на предмет її можливого знецінення. На знецінення дебіторської заборгованості можуть вказувати погане фінансове становище підприємства-дебітора, відмова боржника погасити заборгованість і статистика несплати боргів за минулі роки.
Резерви під знецінення інших активів Резерви також можуть створюватися під знецінення відкладених податкових активів, основних засобів, нематеріальних активів, короткострокових фінансових вкладень, довгострокових інвестицій. 

 

– “резерви як зобов’язання”, створювані під нові довгострокові або короткострокові зобов’язання, величина і термін виконання яких залежать від того, настануть чи ні в майбутньому певні події;

– «капітальні» резерви, які створюються в власному капіталі за рішенням акціонерів, призначені для покриття можливих у майбутньому непередбачених збитків або витрат і формуються за рахунок коштів власників та інших осіб.

До умовних зобов’язань відносять:

а) можливі зобов’язання підприємства (установи, організації), існування яких на звітну дату може бути підтверджене настанням або не настанням майбутніх подій, які є неконтрольовані компанією (установою, організацією);

б) існуючі на звітну дату зобов’язання, по яким не можливо чітко визначити величину та дату виконання.

Враховуючи те, що в Україні відсутнє окреме положення, в якому було б описано перелік умовних зобов’язань та не визначені методи їх обліку, уточнення сутності терміну «умовне зобов’язання» надає змогу чітко визначити особливості методики їх обліку та відображення у звітності суб’єктів господарювання.

Автор:   @   22 Грудень 2014 Коментарі (0)

Оцініть публікацію: 
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 голосів, в середньому: 5.00 з 5)
Loading...Loading...

Поділитися!




Коментарі (0)

Коментарів немає. Прокоментуй першим!
Залишити коментар!

Ви повинні увійти, щоб залишити коментар.

Зв'язатись з автором

Увійдіть, щоб отримати можливість відправити повідомлення автору цієї публікації

Попередня публікація
«
Наступна публікація
»
© 2014 МСФЗ: дослідження, наука, практика, імплементація  
↓