Облік кредиторської заборгованості за П(С)БО та МСФЗ

Секція: МСФЗ-звітність: обліково-аналітичне та методичне забезпечення Коментарі (0)
Кількість переглядів:  5,505

Робота присвячена розгляду питання регулювання обліку кредиторської заборгованості за П(С)БО та МСФЗ, а також порівнянню такої заборгованості з метою встановлення спільного та відмінного.

В результаті господарської діяльності на будь-якому підприємстві може виникнути кредиторська заборгованість, яка складається із заборгованості постачальникам за одержані від них товарно-матеріальні цінності, заборгованості перед бюджетом за податковими платежами, заборгованості з оплати праці і страхування, авансів покупців у рахунок майбутніх відвантажень та ін. Така заборгованість складає значну частину пасивів, тому вивчення особливостей обліку кредиторської заборгованості в сучасних умовах господарювання за П(С)БО та МСФЗ є досить актуальним.

Питанням гармонізації обліку національних з міжнародними стандартами займалися Ф.Бутинець, В.Качалін, С.Голов, В.Костюченко, І.Бланк, В.Швець, Я.Соколова, Л.Нишенко та ряд інших дослідників.

Метою дослідження є проведення порівняльної характеристики визнання, оцінки та класифікації зобовязань за національними та міжнародними стандартами.

Методика ведення бухгалтерського обліку зобов’язань в Україні визначається П(С)БО 11 «Зобов’язання», а в міжнародній практиці – стандартом МСФЗ 37 «Забезпечення, непередбачені зобов’язання та непередбачені активи».

Слід мати на увазі, що облік зобов’язань регламентовано не лише відповідним обліковим стандартом як у вітчизняній, так і в міжнародній практиці. Так, поряд з МСБО 37 і П(С)БО 11 порядок визнання і обліку окремих видів зобов’язань передбачений і іншими стандартами. Зокрема в МСБО 37 прямо зазначено, що “у разі, коли в іншому стандарті йдеться про конкретний тип забезпечення, умовного зобов’язання чи умовного активу, суб’єкт господарювання застосовує той стандарт замість цього Стандарту [2]. В П(С)БО 11 же зазначено, що це  положення  (стандарт)  застосовується  з  урахуванням особливостей  оцінки  та  розкриття  інформації  щодо зобов’язань, установлених  іншими положеннями  (стандартами)   бухгалтерського обліку[1].

Тому, деякі типи зобов’язань розглядаються також у стандартах: МСБО 1 «Подання фінансових звітів», МСБО 10 «Непередбачені події і події, які склалися після дати балансу», МСБО 12 «Податки на прибуток», МСБО 17 «Оренда», МСБО 19 «Виплати працівникам», МСБО 32 «Фінансові інструменти: визнання та подання». Така сама ситуація має місце і у вітчизняних П(С)БО.

Згідно П(С)БО 11 та МСФЗ 37, зобов’язання – це існуюче зобов’язання суб’єкта господарювання, яке виникає в результаті минулих подій і погашення якої, за очікуванням, призведе до вибуття ресурсів суб’єкта господарювання, котрі втілюють у собі економічні вигоди. Це визначення звучить однаково [1,2].

Щодо визнання кредиторської заборгованості, то тут спостерігаються відмінності. Згідно національного положення визнання відбувається за двох вимог: якщо оцінка заборгованості може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигід внаслідок погашення данної заборгованості.

У міжнародних стандартах розглядають критерії визнання забезпечень, а не заборгованості. Такими критеріями є:

а) суб’єкт господарювання, який має існуюче зобов’язання (юридичне чи конструктивне) внаслідок минулої події;

б) ймовірно, що вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, буде необхідним і для виконання зобов’язання;

в) можна достовірно оцінити суму зобов’язання[2].

Також, необхідно звернути увагу на оцінку, яка також відрізняється. Оцінка зобов’язань відбувається за їх видом:

1) довгострокові зобов’язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю;

2) поточні зобов’язання відображаються в балансі за сумою погашення;

3) непередбачені зобов’язання відображаються на позабалансових рахунках підприємства за обліковою оцінкою[1].

За МСФЗ 37, сума, визнана як забезпечення, має бути найкращою оцінкою видатків, необхідних для погашення існуючого зобов’язання на кінець звітного періоду[2].

Згідно з П(С)БО 11 «Зобов’язання», з метою бухгалтерського обліку зобов’язання поділяються на: довгостроковіпоточні, непередбачені зобов’язання, доходи майбутніх періодів [1].

Можна виділити такі категорії забезпечень, згідно міжнародного стандарту:

- Забезпечення по судовим процесам;

- Забезпечення під виконання наданих гарантій;

- Забезпечення під виконання зобов’язань щодо навколишнього середовища;

- Забезпечення під збитки, що виникають у результаті обтяжливих контрактів;

- Забезпечення під реструктуризацію (якщо виконано необхідні умови).

Під час проведеного дослідження було виявлено, що при відображенні кредиторської заборгованості відповідно до вимог П(С)БО та МСФЗ існують як спільні риси, так і відмінності.

Література:

  1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 “Зобов’язання”, затверджене Наказом Міністерства фінансів України 31.01.2000 N 20, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 р. за N 85/4306 [Електронний ресурс] / Офіційний веб-портал Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00
  2. МСБО 37 “Забезпечення, умовні зобов’язання та умовні активи” (IAS 37); Стандарт, Міжнародний документ від 01.01.2012 [Електронний ресурс] / Офіційний веб-портал Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/929_051 2.
Автор:   @   30 Вересень 2015 Коментарі (0)

Оцініть публікацію: 
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Немає оцінок)
Loading...Loading...

Поділитися!




Коментарі (0)

Коментарів немає. Прокоментуй першим!
Залишити коментар!

Ви повинні увійти, щоб залишити коментар.

Зв'язатись з автором

Увійдіть, щоб отримати можливість відправити повідомлення автору цієї публікації

Попередня публікація
«
Наступна публікація
»
© 2014 МСФЗ: дослідження, наука, практика, імплементація  
↓