Облік і оцінка бартерних операцій за МСФЗ

Секція: МСФЗ-звітність: обліково-аналітичне та методичне забезпечення Коментарі (0)
Кількість переглядів:  1,320

Виділяються і описуються характерні особливості обліку бартерних операцій  за міжнародними стандартам. Особливу увагу приділено визнанню та оцінці доходів і витрат за такими операціями.

У сучасних умовах підприємствами часто застосовуються бартерні або обмінні операції, отже вбачається доцільним провести аналіз особливостей обліку та оцінки подібних операцій за міжнародними стандартами.

Питання обліку бартерних операцій досліджували такі науковці як С.Ф. Голов, В.М. Костюченко, НА Пономарьова, О.В Замазій, М.П Войнаренко.

Бартер (товарний обмін) — господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) [1].

На практиці багато компаній проводять операції з обміну товарів і послуг. Обмін товарами і послугами може проводитися для вирішення різних завдань. І наслідки такого обміну також можуть бути різними.

Наприклад, компанія може обмінювати товари або послуги на аналогічні за характером або вартості товари чи послуги. При цьому її економічне становище не мінятиметься. Такий рівноцінний обмін може проводитися, скажімо, компаніями одного холдингу (групи компаній) або в процесі реорганізації. Або, наприклад, в МСФЗ (IAS) 18 «Виручка» розглядається ситуація з обміну такими продуктами, як масло або молоко, коли постачальники обмінюють запаси в різних місцях для своєчасного задоволення попиту в конкретному

Позиція МСБО, відносно обліку операцій обміну активів, принципово відрізняється від запропонованої у П(с)БО. На сьогоднішній день у момент передачі активу в обмін на інший актив підприємства відображають дебіторську заборгованість покупця на ринкову вартість переданого активу. Оскільки грошова компенсація по таких операціях не передбачена, то дебіторська заборгованість не компенсується коштами. Тому визнання дебіторської заборгованості, що виникла в результаті передачі товарів (робіт, послуг) по бартеру, як високоліквідного активу, суперечить міжнародним принципам обліку.

Відповідно до пункту 12 МСФЗ 18, якщо компанія обмінює товари чи послуги, аналогічні за характером і вартості, такий обмін не розглядається як операція, що приводить до визнання виручки. Вона враховується як операція з обміну активами без визнання будь-якого прибутку або збитку.

Однак нерідко компанія обмінює товари або послуги з вигодою для себе з метою отримання прибутку. Компанія також може здійснювати обмін з метою придбання активу, істотно відрізняється за своїми характеристиками від того, який вона передає натомість. У таких випадках, якщо товари або послуги обмінюються на різні за своїм характером і вартості товари (або послуги), обмін приводить до зміни фінансового стану підприємства і як наслідок впливає на чистий прибуток (збиток) компанії. Тоді компанія повинна визнати виручку за бартерною операцією.

Іншими словами, ключовим у питанні визнання виручки буде критерій аналогічності обмінюваних товарів (послуг) за характером і вартістю. Необхідно зазначити, що при цьому в стандарті немає чітких вказівок щодо того, які товари (послуги) вважати аналогічними. З даного питання необхідно виносити професійне судження.

Виручка за бартерної операції, при якій обмінюються на активи, що відрізняюся, оцінка проходить за справедливою вартістю отриманих товарів або послуг, скоригованою на суму переданих грошових коштів або їх еквівалентів. А в тих випадках, коли справедливу вартість отриманих товарів або послуг не можливо надійно оцінити, величину виручки слід визначати виходячи зі справедливої ​​вартості переданих товарів або послуг, скоригованою на суму переданих грошових коштів та їх еквівалентів (п. 12 МСФЗ 18).

Виручка за обмінними операціями визнається у відповідності з усіма вимогами МСФЗ 18. Зокрема, якщо договір обміну передбачає, що одержувач товару має право на відстрочку, то в такій ситуації справедлива вартість отриманих товарів або послуг повинна визначатися шляхом дисконтування майбутніх надходжень з використанням обмінної ставки відсотка (п. 11 МСФЗ (IAS) 18).

Деякі вимоги до бартерної угоди можна знайти і в міжнародних стандартах, присвячених окремим активам. Наприклад, щодо обмінюваного основного засобу застосовується МСФЗ (IAS) 16 «Основні засоби». Стандарт зазначає, що враховувати основний засіб, який призначений для бартерної угоди, слід за справедливою вартістю. Якщо угода з обміну основного засобу не є комерційною, то враховувати основний засіб за справедливою вартістю немає необхідності. Облік в цьому випадку повинен вестися за балансовою вартістю активу.

Дуже важливою у МСФЗ (IAS) 16 є ідея про те, що якщо не представляється можливим надійно оцінити справедливу вартість придбаного основного засобу, то оцінка може проводитися за собівартістю, в якості якої використовується балансова вартість переданого активу. Логічним при операціях обміну буде також відображати доходи і витрати у сторони, що передає актив, при припиненні визнання основного засобу у складі прибутку або збитку. Що стосується положення МСФЗ (IAS) 16 в частині обміну аналогічних активів один на одного, то таке положення не суперечить МСФЗ (IAS) 18, згідно з яким виручки при обміні аналогічними активами не виникає.

Виручка від операцій обміну товарів визнається у випадках, коли дотримуються всі нижче перераховані умови (п. 14 МСФЗ (IAS) 18):

  1. 1. підприємство передало покупцеві суттєві ризики і вигоди (винагороди), пов’язані з правом власності на товари;
  2. 2. підприємство більше не бере участі в управлінні в тій мірі, яка зазвичай асоціюється з правом власності, і не контролює передані товари;
  3. 3. сума виручки може бути надійно оцінена;
  4. 4. існує імовірність того, що економічні вигоди, пов’язані з операцією, надійдуть на підприємство;
  5. 5. понесені або очікувані витрати, пов’язані з операцією, можна надійно оцінити.

Наприкінці травня 2014 року Рада з МСФЗ випустила новий стандарт МСФЗ (IFRS) 15 «Виручка за договорами з клієнтами». Даний стандарт обов’язковим до застосування для підготовки звітності за річні періоди, що починаються 1 січня 2017 або після цієї дати. Однак дозволяється і дострокове застосування.

У новому стандарті замість поняття «аналогічні товари або послуги» вводиться поняття «комерційна сутність» (commercial substance). Згідно з п. 9 МСФЗ (IFRS) 15 виручка за контрактом з клієнтом може бути визнана тільки у випадку, якщо такий контракт має комерційну сутність (тобто, якщо виконання такого контракту вплине на ризики, графік або величину майбутніх грошових потоків компанії).

За контрактами, що передбачають не грошову компенсацію, величина не грошової компенсації (або зобов’язання надати таку не грошову компенсацію) оцінюється в розмірі справедливої ​​вартості такої не грошової компенсації (п. 66 МСФЗ (IFRS) 15).

Якщо справедливу вартість такої не грошової компенсації достовірно оцінити не виходить, її визначають побічно. Інакше кажучи, визначається ціна продаваних покупцю товарів або послуг у випадках, коли такі товари (послуги) підприємство продає (надає) за грошову винагороду (п. 67 МСФЗ (IFRS) 15).

Якщо клієнт вносить які-небудь товари або послуги (наприклад, матеріали, обладнання або надає робочу силу), щоб полегшити виконання контракту, компанії-продавцю (виконавцю контракту) слід оцінити, чи отримує вона в цьому випадку контроль над такими товарами (або результатом виконаних робіт, наданих послуг). Якщо з’ясовується, що компанія контролює дані товари або послуги, вона повинна визнавати передані замовником товари (надані послуги) в якості наданої клієнтом не грошовій компенсації (п. 69 МСФЗ (IFRS) 15).

Література:

  1. Борисов А.Б. Великий економічний словник. – М .: Книжковий світ, 2003. – 895 с.
  2. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами./ С.Ф. Голов., В.М. Костюченко – Практичний посібник – К.: Лібра, 2004. – 880с.
  3. Войнаренко М.П., Пономарьова Н. А., Замазій О. В. Міжнародні стандарти фінансової звітності та аудиту: навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 488 с.
  4. Міжнародний стандарт фінансової звітності 16 «Основні засоби» [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – Режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/929_014
  5. Міжнародний стандарт фінансового обліку 18 «Виручка» [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/929_025
  6. Міжнародний стандарт фінансової звітності 15 «Виручка за контрактами з клієнтами» [Електронний ресурс] / веб-сайт Deloitte. – Режим доступу: http://www.iasplus.com/en/standards/ifrs/ifrs15
Автор:   @   30 Вересень 2015 Коментарі (0)

Оцініть публікацію: 
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Немає оцінок)
Loading...Loading...

Поділитися!




Коментарі (0)

Коментарів немає. Прокоментуй першим!
Залишити коментар!

Ви повинні увійти, щоб залишити коментар.

Зв'язатись з автором

Увійдіть, щоб отримати можливість відправити повідомлення автору цієї публікації

Попередня публікація
«
Наступна публікація
»
© 2014 МСФЗ: дослідження, наука, практика, імплементація  
↓