Облік дебіторської заборгованості за П(С)БО та МСФЗ

Секція: МСФЗ-звітність: обліково-аналітичне та методичне забезпечення Коментарі (0)
Кількість переглядів:  6,764

Анотація: Розглянуто та порівняно особливості обліку дебіторської заборгованості  за допомогою П(С)БО та МСФЗ. Проаналізовано загальні риси та суттєві відмінності обліку дебіторської заборгованості.

  

   Проблема обліку дебіторської заборгованості загострюється на підприємстві з кожним роком.

   На сьогоднішній день питання з обліку дебіторської заборгованості, за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (П(С)БО) та міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ), знаходяться на постійному контролі, адже досить часто переглядаються регламентуючі документи, нормативні акти, розробляються шляхи удосконалення обліку дебіторської заборгованості, організація та методика розрахунків з дебіторами.

   Тому, корисним буде проаналізувати П(С)БО та МСФЗ, які регламентують облік дебіторської заборгованості і знайти шляхи вирішення проблеми в країні.

   Згідно ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», національні стандарти бухгалтерського обліку не повинні суперечити міжнародним стандартам. В Україні на відмінну від П(С)БО МСФЗ конкретного стандарту, що регулює порядок обліку і відображення у звітності дебіторської заборгованості, не передбачено. Однак, для вирішення питань щодо обліку дебіторської заборгованості у МСФЗ, можна керуватися МСФЗ 1 «Подання фінансової звітності», МСФЗ 8 «Чистий прибуток або збиток за період, суттєві помилки та зміни в обліковій політиці», МСФЗ 11 «Будівельні контракти», МСФЗ 18 «Дохід», МСФЗ 32 «Фінансові інструменти: розкриття та подання» та МСФЗ 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка».

   Згідно вище перелічених МСФЗ дебіторська заборгованість – це фінансовий актив, який є конкретним правом отримувати цінні папери або грошові кошти від іншого підприємства.

   Для встановлення умов визнання й оцінки дебіторської заборгованості можна проаналізувати П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», П(С)БО 13 «Фінансові активи» та МСФЗ 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка». Щодо П(С)БО, то виникає два положення, які регулюють визнання та оцінку значної частини дебіторської заборгованості, що є фінансовим активом. Але у цих стандартах немає взаємних посилань і складається враження, що вони стосуються різних активів. Окремого стандарту, який би визнавав та оцінював дебіторську заборгованість, у МСФЗ не передбачено. Розкриття інформації здійснюється за МСФЗ 39, тобто її класифікують, як один із видів фінансових інструментів.

   Порівнюючи П(С)БО 10 та МСФЗ 39 бачимо, що відмінними є:

  • - згідно П(С)БО 10 дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод і може бути достовірно визнана її сума [2];
  • - згідно МСФЗ 39 підприємству слід визнавати дебіторську заборгованість у балансі, коли воно стає стороною контрактних зобов’язань і внаслідок цього має юридичне право отримувати грошові або інші цінності [1].

   Також відмінним є оцінка: за П(С)БО дебіторська заборгованість оцінюється за первісною вартістю (або чистою вартістю реалізації відповідно), а МСФЗ визнання дебіторської заборгованості здійснюють за справедливою вартістю.

   При порівнянні знайшлися і спільні риси, а саме: відображення дебіторської заборгованості. Вона відображається в фінансовій звітності у складі поточних активів з класифікацією на довгострокову і короткострокову [3].

   Отже, можна сказати, що в Україні облік дебіторської заборгованості чітко регулюється П(С)БО, а у МСФЗ зазначені лише загальні правила.

Між національними та міжнародними стандартами існують як спільні риси, так і відмінності. Але так як на сьогоднішній день облік дебіторської заборгованості є головною проблемою підприємств в Україні, то вирішенням її буде удосконалення національної системи обліку дебіторської заборгованості, враховуючи досвід ведення бухгалтерського обліку за МСФЗ. Адже за допомогою цього досвіду ми зможемо удосконалити облікову інформацію з метою підвищення її суттєвості і достовірності, що у свою чергу впливають на прийняття на її основі управлінських рішень.

   Тобто, застосування існуючого досвіду і досвіду МСФЗ дозволить нам розкрити повність облікову інформацію для ефективного управління господарською діяльністю підприємств, для ефективного управління дебіторською заборгованістю, що забезпечить в державі належне функціонування бізнесу та підприємництва з урахуванням національного законодавства.

   Література:

  1. Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), 2014. – http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?showHidden=1&art_id=408095&cat_id=408093&ctime=1423500775962
  2. П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»: Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 р. № 237.
  3. Бєлокоз О. Відмінності між вітчизняними та міжнародними підходами до оцінки дебіторської заборгованості торговельних підприємств / О. Бєлокоз // Галицький економічний вісник. – 2010. _ № 3. – С. 197 – 201.
Автор:   @   30 Вересень 2015 Коментарі (0)

Оцініть публікацію: 
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 голосів, в середньому: 5.00 з 5)
Loading...Loading...

Поділитися!




Коментарі (0)

Коментарів немає. Прокоментуй першим!
Залишити коментар!

Ви повинні увійти, щоб залишити коментар.

Зв'язатись з автором

Увійдіть, щоб отримати можливість відправити повідомлення автору цієї публікації

Попередня публікація
«
Наступна публікація
»
© 2014 МСФЗ: дослідження, наука, практика, імплементація  
↓