МСФЗ як базова обліково-аналітична модель для бізнесу України

Секція: МСФЗ-звітність: обліково-аналітичне та методичне забезпечення Коментарі (0)
Кількість переглядів:  1,031

Анотація.

Актуальність теми визначається тими економічними та державними змінами, що назріли для України та її бізнесу. Першочерговою проблемою виступають питання використання нових джерел економічної ефективності, як зовнішньо, так і внутрішньо економічних. Зовнішньоекономічні джерела пов’язані з європейським вибором щодо економічного розвитку, що неминуче веде до якісних змін в економічних відносинах не лише держави, але і кожного конкретного бізнесу. Внутрішньо економічні джерела пов’язані з орієнтацією на інноваційно-орієнтовану і соціально ефективну економіку. Зміни обумовлюють нову роль бізнесу.

Відповідно виникає потреба в розширенні як економічної, так і соціальної ініціативи бізнесу, яка на практиці реалізується, в тому числі,і через такий конкретний інструментальний механізм регулювання економічних відносин, як фінансовий облік. Його можливості повною мірою можуть бути реалізовані через впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності. Подібне впровадження не може базуватися на примусових засадах, оскільки це заздалегідь є неефективним, а повинне включати в себе консенсус інтересів бізнесу, суспільства та держави і мати системній характер. Модельне використання облікових стандартів МСФЗ має випробуваний на світовому рівні досвід, опора на який має для України подвійне значення: 1) без його урахування неможливо повноцінно увійти в світове економічне співтовариство; 2) він є економічно ефективним і, крім того, позбавить бізнес економічних втрат при реформуванні застарілих аспектів обліково-аналітичної моделі.

Ключове місце в розробці започаткованої теми належить документу «Україна 2020: Стратегія розвитку». Ця стратегія відіграє ключову роль у  розуміння перспектив бізнесу, а отже і тих змін що повинні відбутися в обліково-аналітичний системі, яка його обслуговує. Зважаючи на це, дослідження МСФЗ, як базової обліково-аналітичної моделі для українського бізнесу, з точки зору змісту цієї моделі і динаміки її розвитку, повинно, в якості національних орієнтирів, брати ключові положення саме цієї стратегії.

Законодавчим і нормативним забезпеченням в Україні міжнародного статусу МСФЗ, є стаття 12-1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів» і «Про схвалення Стратегії застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні». В них сформульовані загальні положення про застосування МСФЗ.

Кінцевою метою визначених в ній стратегії розвитку України є досягнення європейських стандартів життя та гідного місця України в світі, що прямо обумовлює необхідність використання європейських методів діяльності, в тому числі і в фінансово-обліковій сфері.

Світовий досвід свідчить що економічні успіхи країн корелюються з рівнем використання МСФЗ. Спираючись на економічну обґрунтованість, прозорість, доступність і постійне пристосування до нових обставин, а також на засади добровільності, ці стандарти є найбільш придатними і надійними для раціонального бізнесу в умовах ринкової економіки, незалежно від місця його функціонування.  Зважаючи не це МВФ та інші міжнародні організації вимагають від України того, щоб фінансова звітність для всіх суб’єктів господарювання стала джерелом інформації про їх діяльність саме на засадах міжнародних фінансових стандартів.

Щоб зацікавити бізнес у впровадженні міжнародних стандартів мають бути вирішені таки проблеми:

а)  мотивації керівництва бізнесу в запровадженні стандартів;

б) забезпечення високої якості облікової інформації;

в) створення нормативно-правової бази з питань обліку для малого бізнесу;

г) подолання нестачі кваліфікованих кадрів, що здатні впровадити в життя міжнародні стандарти.

Фундаментальність вимог до економічної і соціальної спрямованості розвитку суспільства вимагають від бізнесу надзвичайно широкої і різноманітної палітри тих прийомів та методів обліку та аналізу, які системно об’єднуючись, виступають в якості обліково-аналітичної моделі. Слід в цій моделі особливо підкреслити значення збалансованої системи показників. Такі показники охоплюють ділову активність бізнесу.

Сучасний стан глобальної економіки визначає, що життєздатність бізнесових структур пов’язана з проблемою інвестиційної діяльності, З точки зору обліково-аналітичного підходу до інвестиційної діяльності слід мати на увазі, що вона повинна забезпечити вирішення таких завдань [16, с. 184-185]:

а) забезпечення високих темпів економічного зростання за рахунок швидкої окупності інвестицій;

б) досягнення високих показників прибутковості вкладеного капіталу;

в) створення таких сприятливих умов для інвестування, які виключають або знижують  інвестиційні ризики;

г) досягнення високої фінансової стійкості і платоспроможності;

д) забезпечення умов реалізації інвестиційних програм та проектів незалежно від кон’юнктури інвестиційного ринку та інвестиційного клімату.

Оцінка і врахування, з позицій МСФЗ, стану інвестиційної діяльності має для бізнесу України ключове значення , оскільки у розвинених країнах світу показник росту ВВП за рахунок впровадження нових технологій становить 60-90%, тоді як в Україні він складає менш ніж 1%.

З концептуальної точки зору при включенні показників МСФЗ до обліково-аналітичної моделі бізнесу України доцільно керуватися концептуальними засадами, що затверджені МСФЗ в вересні 2010 року. Відповідно цих засад, будь-який модуль показників і навіть окремий показник мають оцінюватися з позицій доречності, суттєвості, правдивого подання та застосування основоположних якісних характеристик. При цьому МСФЗ наголошує, що відповідно з їх вимогами необхідно використовувати також так званні посилювальні якісні характеристики – зіставність, можливість перевірити, своєчасність, зрозумілість.

Міжнародний досвід використання МСФЗ, вирішуються шляхом конвергенції стандартів фінансової звітності. В Україні, процес конвергенції в ній повинен керуватися основними принципами, що сформульовані в статті 4 Закону України про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні, до яких входять: обачність, повне висвітлення, автономність, послідовність, безперервність, нарахування і відповідність доходів і витрат, превалювання сутності над формою, фактична собівартість, єдиний грошовий вимірник, періодичність. Пріоритетність зазначених принципів при конвергенції міжнародних стандартів фінансової звітності з національними обумовлена тим, що вони найбільшою мірою сприяють як діловій активності представників бізнесу.

Впровадження і використання у системному вигляді міжнародних стандартів фінансової звітності є процесом, що великою мірою залежить від сприйняття  МСФЗ бізнесом. Першою формою розуміння виступає погляд на МСФЗ як на щось недоступне і навіть відірване від інтересів бізнесу, який сприймає МСФЗ виключно як адміністративну вимогу. Суб’єктивною перепоною щодо застосування МСФЗ бізнесом України є також різні форми остраху при виборі методів відображення господарських операцій у звітності згідно  з МСФЗ. Це острах за конкретну відповідальність  за прийняті рішення та трансформаційні дії.

Зважаючи на це, надзвичайно гострою постає проблема освітньої та фахової підготовки спеціалістів по МСФЗ. Гострота тут подвійна: спеціалісти такого класу повинні мати відповідні особисті якості та високі загальноосвітні та професійні рівні підготовки, а це все супроводжується значним зростанням оплати праці та додатковими витратами бізнесу на підготовку таких спеціалістів, на що  малий і середній не може, а крупний часто не бажає  іти. Виходом із цієї ситуації є не лише звернення до здорового глузду бізнесменів, але й розуміння з їх боку того, що розумовий капітал і в сфері обліку є високою цінністю і значно сприяє підвищенню індексу вартості капіталу та довіри у сприйнятті цієї вартості.

Із розгляду проблем становлення обліково-аналітичної моделі для бізнесу України випливають такі узагальнюючі висновки:

1) ключовим суб’єктом в економічній діяльності є саме бізнес, а тому обліково-аналітичні системи повинні орієнтуватися в першу чергу на його потреби та  вимоги;

2) зважаючи на глобальний характер економічних відносин, вимогам якого підкорене функціонування будь якого національного бізнесу і без врахування чого неможливе функціонування бізнесу взагалі, обліково-аналітична діяльність на засадах МСФЗ має базовий характер;

3) специфіка діяльності бізнесу в Україні обумовлює конвергенційний характер використання міжнародних стандартів, але за умови пріоритету цих стандартів, а конкретно – МСФЗ.

Автор:   @   22 Грудень 2014 Коментарі (0)

Оцініть публікацію: 
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Немає оцінок)
Loading...Loading...

Поділитися!




Коментарі (0)

Коментарів немає. Прокоментуй першим!
Залишити коментар!

Ви повинні увійти, щоб залишити коментар.

Зв'язатись з автором

Увійдіть, щоб отримати можливість відправити повідомлення автору цієї публікації

Попередня публікація
«
Наступна публікація
»
© 2014 МСФЗ: дослідження, наука, практика, імплементація  
↓