Міжнародні стандарти фінансової звітності: управлінський аспект

Секція: МСФЗ-звітність: обліково-аналітичне та методичне забезпечення Коментарі (0)
Кількість переглядів:  1,726

Автор: Тлучкевич Н.В.
кандидат економічних наук, доцент
Луцький національний технічний університет

 

Розглянуто питання практичного застосування управлінської звітності відповідно до вимог МСФЗ. Охарактеризовано значення та необхідність застосування методики обліку витрат і калькулювання собівартості  продукції (робіт, послуг) за змінними витратами й відображення її у відповідній формі управлінської звітності.

 

Питання впровадження і застосування методології обліку за Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ) вимагає перегляду основ бухгалтерського обліку у вітчизняній практиці.  Впровадження МСФЗ впливає як на функціонування системи фінансового обліку так і внутрішньогосподарського (управлінського) обліку.

Важливою передумовою ефективного управління підприємством є формування в системі управлінського обліку безперервного потоку узагальнюючих показників на усіх його рівнях на основі форм внутрішньої звітності, тобто раціональної системи управлінської звітності, в якій формується якісна оперативна, поточна та перспективна інформація про витрати, доходи та результати діяльності для ефективного управління підприємством та прийняття стратегічних управлінських рішень.

Всю інформацію, яка використовується для прийняття рішень, можна умовно поділити на дві категорії – вхідну і вихідну. Саме остання являє собою управлінські звіти, підготовлені для прийняття рішення по конкретному питанню та для конкретного користувача, якими виступають керівники відповідних рівнів управління. Однак для формування внутрішньої звітності використовується вхідна інформація, яка піддається аналітичній обробці. Тому, для створення раціональної системи управлінської звітності необхідно визначитися з вхідними інформаційними потоками та формою і змістом звітів.

Внутрішня звітність формується відповідно до характеру економічного суб’єкта, цілей і завдань управління в цілому та його рівнів. Тому форма звітності повинна максимально розкривати зміст її показників.

Склад управлінської звітності повинен формуватися за рівнями управління, центрами відповідальності, видами виробництва та продукції (робіт, послуг).

Фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності складають підприємства, які відповідно до законодавства зобов’язані їх застосовувати, а також ті, які прийняли таке рішення (закріплене в обліковій політиці) самостійно.

НПСБО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» наблизило управлінський облік до показників звітності за МСФЗ,  так як передбачає часткове згортання (розгортання) статей активів і зобов’язань, доходів і витрат. Однак, згортання статей активів і зобов’язань, доходів і витрат є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності.

Форми внутрішньої звітності є індивідуальними для кожного підприємства, що пов’язано із специфікою його діяльності та технологічними особливостями виробничих процесів. Склад, терміни і періодичність подання звітності  визначаються управлінським персоналом.

Разом з тим, центральне місце в управлінському обліку посідає саме облік витрат і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг). Різноманіття сучасних методів обліку витрат і калькулювання собівартості продукції дозволяє застосовувати в практиці обліку українських підприємств такі методи, які відповідають інформаційним запитам менеджменту і дозволяють приймати ефективні управлінські рішення щодо удосконалення як технології виробничих процесів, так і їх самих.

Вибір методів обліку витрат в управлінському обліку повинен відповідати інтересам прийняття рішення і може використовуватися незалежно від прийнятих методів у фінансовому та податковому обліку, а  можливість їх вибору залежить від цілей управління і рішень керівника та оцінюється їх ефективністю.

Це в свою чергу дозволяє використовувати професійне судження бухгалтера, яке базується на корисності облікової інформації для користувача звітності.

Застосування різноманітних методів обліку витрат впливає на величину собівартості продукції і тим самим на величину фінансових результатів та зміст звіту про сукупний дохід у фінансовому обліку та форму  звіту про прибутки і збитки в управлінському обліку.

МСФЗ при складанні фінансової звітності передбачають вибір однієї з двох форм звіту про прибутки і збитки, що залежить від класифікації витрат – за функціями та за характером.  Саме останній варіант дозволяє  відображати детально витрати та зміни запасів готової продукції і незавершеного виробництва, що в підсумку формує собівартість реалізованої продукції. Така форма звіту відповідає формі звіту, що застосовується при методах обліку повних і змінних витрат (стандарт-кост, директ-кост) і дозволяє відображати додаткові показники, що є корисним для потреб управління.

Основною відмінністю методу директ-кост є розрахунок собівартості на основі змінних витрат та аналіз і планування взаємозв’язків та взаємозалежностей між обсягом виробництва, собівартістю і прибутком, що широко застосовується в прийнятті управлінських рішень.

Однак, в Україні калькулювання за змінними витратами застосовується виключно для потреб внутрішньої звітності, і практично неприпустиме для фінансової звітності, так як у разі використання цього методу погіршується фінансовий стан і рентабельність підприємства.

Отже, у фінансовому обліку застосовують єдині підходи до узагальнення облікової інформації та розкриття змісту фінансової звітності, тоді як управлінський облік передбачає різноманіття форм і змісту звітності.

Тому, необхідно у  національних положеннях стандартах бухгалтерського обліку для цілей управлінського обліку передбачити можливість  застосування інших методик обліку витрат і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг), що сприятиме співставності, взаємовикористанню й аналітичності показників фінансової і управлінської звітності та належному обліково-аналітичному забезпеченню процесу прийняття управлінських рішень в системі менеджменту.

Разом з тим, впровадження МСФЗ в Україні  має ряд проблем  щодо їх практичного застосування:

  • необхідність навчання управлінського персоналу МСФЗ, що потребує значних фінансових витрат;
  • застосування бухгалтерами-практиками відмінних від вітчизняної практики підходів до узагальнення облікової інформації;
  • відсутність практики застосування МСФЗ для цілей управлінського обліку;
  • відсутність автоматизації (часткова автоматизація) фінансового і управлінського обліку на підприємствах.
Автор:   @   30 Вересень 2015 Коментарі (0)

Оцініть публікацію: 
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Немає оцінок)
Loading...Loading...

Поділитися!




Коментарі (0)

Коментарів немає. Прокоментуй першим!
Залишити коментар!

Ви повинні увійти, щоб залишити коментар.

Зв'язатись з автором

Увійдіть, щоб отримати можливість відправити повідомлення автору цієї публікації

Попередня публікація
«
Наступна публікація
»
© 2014 МСФЗ: дослідження, наука, практика, імплементація  
↓