Методологія аналізу впливу переходу на складання МСФЗ-звітності на оцінку фінансового стану компаній

Секція: МСФЗ-звітність: особливості аудиту і аналізу Коментарі (0)
Кількість переглядів:  844

Доведено вплив переходу на складання МСФЗ-звітності на оцінку фінансового стану та запропоновано інтегральний показник визначення такого впливу.

 

Перехід на складання фінансової звітності за Міжнародними стандартами вимагає застосування широкого комплексу обліково-аналітичних процедур, які включають визнання активів та зобов’язань, які не визнавалися за П(С)БО, невизнання активів та зобов’язань, які визнавалися за П(С)БО, але не відповідають критеріям визнання відповідно до МСФЗ, переоцінку та рекласифікацію активів, зобов’язань та елементів капіталу тощо. Зазначені обліково-аналітичні процедури природно впливають на структуру активів, зобов’язань та елементів капіталу, їх співвідношення та величину, з чого слідує логічний висновок про те, що перехід на складання МСФЗ-звітності чинить вплив на оцінку фінансового стану компанії. Свідомо не йдеться про вплив безпосередньо на фінансовий стан, оскільки маються на увазі показники, що його характеризують. Якщо прийняти, що фінансова звітність за МСФЗ забезпечує більш високу її якість та транспарентність у порівнянні із фінансовою звітністю за П(С)БО, справедливо вважати, що і оцінка фінансового стану за даними МСФЗ-звітності має бути більш достовірною. Саме дана теза покладена в основу подальших досліджень, спрямованих на з’ясування впливу трансформації фінансової звітності, складеної за П(С)БО, в МСФЗ-формат, на оцінку фінансового стану компаній.

Методологічно експериментальні розрахунки ґрунтувалися на засадах фінансового аналізу, в межах якого було прийнято рішення про оцінку відносних змін загальної вартості активів та власного капіталу, ліквідності (за рівнями), автономії та співвідношення позикових та власних коштів. Оскільки аналіз впливу трансформації фінансової звітності, складеної за П(С)БО, в МСФЗ-формат, на оцінку фінансового стану компаній здійснювався вперше, було прийнято рішення про обмеження експериментальних розрахунків найбільш загальними показниками оцінки фінансового стану, які дозволяють отримати експрес-результати і закласти підстави подальшого розвитку методики аналізу першої МСФЗ-звітності.

Показники, що характеризують фінансовий стан, і кожен з них окремо, безумовно, мають цінність для його оцінки і формування висновків. Так, для здійснення експериментальних розрахунків за даними фінансової звітності 30 публічних акціонерних компаній хлібопекарської галузі України, які звітують за МСФЗ,  було розраховано наступні показники:

  • індекс валюти балансу (приріст загальної вартості активів);
  • індекс власного капіталу (приріст власного капіталу);
  • загальний коефіцієнт покриття;
  • проміжний коефіцієнт ліквідності;
  • коефіцієнт абсолютної ліквідності;
  • коефіцієнт автономії;
  • коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів.

Проте, на авторську думку, аналіз динаміки набору показників ускладнює комплексне уявлення впливу трансформації на оцінку фінансового стану компаній і вимагає розробки такого універсального індикатору, який дозволить поєднати тенденції окремих показників і надати відповідь щодо позитивного чи негативного впливу впровадження МСФЗ в обліково-звітну практику компаній. Тому вбачається доречним в якості такого індикатору запропонувати впровадження інтегрального показника впливу переходу на МСФЗ, в якому будуть синтезовані тенденції всіх вищезазначених показників.

Інтегральний показник впливу переходу на МСФЗ логічно будувати на методі середніх величин, який широко застосовується в економічних дослідженнях. Природа середніх величин полягає в узагальненні індивідуальних значень ознаки середньої величиною, яка характеризує сукупність явища і є типовою характеристикою ознаки в даній сукупності. Серед існуючих середніх величин (середня арифметична, середня гармонічна, середня хронологічна тощо) для цілей розробки інтегрального показника впливу переходу на МСФЗ доречним є використання середньої геометричної величини. Даний вибір обумовлений специфічними рисами вхідної інформації для розрахунку, яка представляє собою відносні показники (індекси, темпи росту, співвідношення). Загальновизнаним є те, що саме середня геометрична застосовується при визначенні середніх відносних змін і дає найбільш точний результат усереднення, якщо завдання полягає у знаходженні такого значення, яке було би рівновіддалено як від максимального, так і мінімального значення у сукупності вихідних даних. Середньогеометричні величини, як правило, використовуються при аналізі темпів зростання економічних показників. Найчастіше середньогеометричні величини знаходить своє застосування при аналізі середніх темпів (коефіцієнтів) зростання, коли індивідуальні значення у сукупності представлені у вигляді відносних величин. Зазначене підтверджує вибір середньогеометричної величини для розрахунку інтегрального показника впливу переходу на МСФЗ, який пропонується визначати за формулою:

для моих тезисов

Важливо зазначити, що для валюти балансу, власного капіталу, загального коефіцієнту покриття, проміжного коефіцієнту ліквідності, коефіцієнту абсолютної ліквідності та коефіцієнту автономії позитивною тенденцією є їх збільшення (зростання), тому для розрахунку індексів використовується відношення показників, які подані у трансформованій фінансовій звітності за МСФЗ, до аналогічних показників, які подані у фінансовій звітності за П(С)БО. Для коефіцієнту співвідношення позикових і власних коштів позитивною тенденцією вважається навпаки його зниження (скорочення), що свідчить про перевищення темпів зростання власного капіталу над темпами зростання позикових коштів. Тому для розрахунку індексу коефіцієнту співвідношення позикових і власних коштів навпаки використовується відношення показників, які подані у фінансовій звітності за П(С)БО до аналогічних показників, які подані у трансформованій фінансовій звітності за МСФЗ.

Застосування наведеної формули для розрахунку інтегрального показника впливу переходу на МСФЗ дозволяє синтезувати тенденції всіх вищезазначених показників і дати відповідь щодо позитивного чи негативного впливу впровадження МСФЗ в обліково-звітну практику компаній.

 

Автор:   @   30 Вересень 2015 Коментарі (0)

Оцініть публікацію: 
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Немає оцінок)
Loading...Loading...

Поділитися!




Коментарі (0)

Коментарів немає. Прокоментуй першим!
Залишити коментар!

Ви повинні увійти, щоб залишити коментар.

Зв'язатись з автором

Увійдіть, щоб отримати можливість відправити повідомлення автору цієї публікації

Попередня публікація
«
Наступна публікація
»
© 2014 МСФЗ: дослідження, наука, практика, імплементація  
↓