Концептуальні засади складання Звіту про рух грошових коштів: закордонна та вітчизняна практика

Секція: МСФЗ-звітність: обліково-аналітичне та методичне забезпечення Коментарі (0)
Кількість переглядів:  4,074

Анотація. У тезах проаналізовано нормативні документи, якими регламентовано формування Звіту про рух грошових коштів, надано визначення основних термінів звіту, та особливості його складання. Проведено порівняння звіту за МСФЗ і НП(С)БО, виділено спільні та відмінні риси.

 Україна сьогодні проводить політику гармонізації законодавства з міжнародними стандартами шляхом впровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, проте цей етап є досить тривалим і ще не набув свого остаточного завершення. З метою наближення до міжнародних стандартів затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», який ґрунтується на засадах МСБО 1 «Подання фінансової звітності», затверджений відповідно до нової редакції Концептуальних основ фінансової звітності.

Фінансовий звіт в якому відображають надходження і вибуття грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності називають Звіт про рух грошових коштів, таке його визначення наводиться в п. 3 НП(С)БО 1 та схоже з МСБО 7 «Звіт про рух грошових коштів», але з врахуванням поняття еквівалентів грошових коштів.

Порівнюючи зміст терміну «грошові кошти», згідно п.3 НП(С)БО 1 готівка є коштами на рахунках у банках та депозити до запитання, а у п. 6 МСБО 7 вона визначена як готівка в касі та депозити до запитання.

Стосовно поняття «еквіваленти грошових коштів», вони мають схожі значення в стандартах – короткострокові, високоліквідні інвестиції, які вільно конвертуються у відомі суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості. Прикладами еквівалентів грошових коштів є дорожні чеки, високоліквідні короткострокові (до 3 місяців) цінні папери, депозитні вклади з можливістю щоденного внесення та зняття коштів. Надходження і вибуття грошей та їх еквівалентів в п. 3 НП(С)БО визначається як рух грошових коштів, а у п. 6 МСБО 7 – грошові потоки.

Спільними рисами у НП(С)БО 1 та МСФЗ 7 щодо побудови, розкриття інформації та подання Звіту про рух грошових коштів є:

1) Згідно з п.4.1 Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності, метою складання Звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період. В МСФЗ 7, крім цього, особлива увага акцентується на наданні користувачам фінансових звітів основи для оцінки спроможності підприємства генерувати грошові кошти та їхні еквіваленти, а також потреби підприємства щодо використання цих грошових коштів.

Є ще два фактори, виділених МСФЗ 7, які не суперечать НП(С)БО 1, які змушують говорити про доцільність складання Звіту про рух грошових коштів:

а)     зіставність звітності про результати діяльності різних підприємств;

б)    інформація про рух грошових коштів протягом попередніх періодів часто використовується як показник суми, періоду та визначеності майбутнього руху грошових коштів.

2) Звіт про рух грошових коштів розмежовує грошові потоки протягом певного періоду від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, що пов’язано з необхідністю отримання інформації, яка б:

а)     надавала користувачам фінансової звітності змогу оцінювати та контролювати вплив цих видів діяльності на фінансовий стан підприємства і суму його грошових коштів та їхніх еквівалентів;

б)    використовувалася для оцінки взаємозв’язку наведених вище видів діяльності та формування висновків про ступінь даного взаємозв’язку.

Структурно Звіт містить три розділи, в яких відображається надходження й вибуття грошових коштів окремо за видами діяльності.

В першому розділі відображається рух коштів в результаті операційної діяльності, яка згідно п. 3 НПСБО 1 є основною діяльністю підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю; а п. 6 МСБО 7 наводиться уточнення – це основна діяльність суб’єкта господарювання, яка приносить дохід.

Методичними рекомендаціями щодо заповнення фінансової звітності передбачено складання Звіту про рух грошових коштів за прямим або непрямим методом із застосуванням відповідної форми звіту.

Суб’єкт господарювання згідно МСБО 7 звітує про грошові потоки від операційної діяльності, обираючи такі методи складання Звіту:

1) прямий, згідно з яким розкривається інформація про основні класи валових надходжень грошових коштів чи валових виплат грошових коштів;

2) непрямий, згідно з яким прибуток чи збиток коригується відповідно до впливу операцій негрошового характеру, будь-яких відстрочок або нарахувань минулих чи майбутніх надходжень або виплат грошових коштів щодо операційної діяльності, а також відповідно до статей доходу або витрат, пов’язаних із грошовими потоками від інвестиційної чи фінансової діяльності (п. 18 МСБО 7).

 Суб’єкти господарювання зазвичай, надають перевагу застосуванню прямого методу, який надає інформацію для оцінки майбутніх грошових потоків і яку не можна отримати із застосуванням непрямого методу (п. 19 МСБО 7).

В другому розділі наводиться інформація про рух коштів в результаті інвестиційної діяльність, яка відповідно до п. 3 НП(С)БО 1 характеризується придбанням та реалізацією тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. В той же час п.6 МСБО 7 інвестиційна діяльність визначається як придбання і продаж довгострокових активів, а також інших інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів. Отже, МСБО 7 не передбачає включення до складу інвестиційної діяльності інвестиції, які являють собою грошові еквіваленти. Для того, щоб інвестицію можна було визначити як еквівалент грошових коштів, вона повинна вільно конвертуватися у відому суму грошових коштів і характеризуватися незначним ризиком зміни вартості (також п.15 МСБО 7). Фінансові інвестиції короткострокового характеру в МСБО 7, на відміну від НП(С)БО 1, можуть включатися до складу операційної (поточної) діяльності.

В третьому розділі розкривається інформація про грошові потоки фінансової діяльність, ця діяльність призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталів підприємства (п. 3 НП(С)БО 1, п. 6 МСБО 7). Банківські позики, як правило, відносяться до фінансової діяльності, проте банківські овердрафти, які підлягають погашенню за вимогою, є невід’ємною частиною управління грошовими коштами суб’єкта господарювання та представляють операційну діяльність (п.8 МСБО 7).

Банківські овердрафти в МСБО 7 можуть представлятися у складі операційної діяльності. Відповідно до НП(С)БО 1, будучи банківськими позиками, овердрафти формально підлягають включенню до складу грошового потоку по фінансовій діяльності.

3) Негрошові операції не включаються до звіту про рух грошових коштів, оскільки не належать до руху грошових коштів протягом звітного періоду, незважаючи на їх вплив на розмір капіталу та активів підприємств (бартерні операції, як прямий безгрошовий обмін товарами чи послугами; реєстрація статутного капіталу і випуск акцій, як цінних паперів; отримання необоротних активів за договорами фінансової оренди).

4)    Одна операція може охоплювати рух грошових коштів від різних видів діяльності.

5)    Для формування Звіту про рух грошових коштів необхідна така інформація:

  • баланс за звітний і попередній рік (згідно з НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності – в Україні; згідно з МСФЗ 1 «Подання фінансових звітів» – у міжнародній практиці);
  • звіт про фінансові результати за поточний рік (згідно з НП(С)БО 1 «Звітпро фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)» – в Україні), Звіт про прибутки та збитки (згідно з МСФЗ 1 – у міжнародній практиці);
  • додаткова інформація про деякі операції з надходження і видатку грошових коштів та їхніх еквівалентів (Головна книга);

6) Кінцевим етапом формування Звіту про рух грошових коштів є отримання інформації про: чистий рух коштів за звітний період, який дорівнює різниці між сумою грошових надходжень та видатків по статтях чистого руху грошових коштів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, поданих окремо; різницю залишку грошових коштів на початок та кінець звітного періоду.

7) При складанні розділів руху грошових коштів від інвестиційної та фінансової діяльності вимагається окреме висвітлення надходжень і вибуття грошових коштів.

Відмінними рисами НП(С)БО 1 та МСФЗ 7 до форм Звіту про грошові кошти є такі:

1)    Згідно з МСФЗ 7 існує два випадки, коли можливе взаємозарахування грошових потоків, що виникли внаслідок вказаних вище видів діяльності:

а) надходження і виплати грошових коштів за дорученням клієнтів, коли рух грошових коштів відображає діяльність клієнта, а не діяльність підприємства;

б) надходження і виплати грошових коштів за статтями, згідно з якими обіг є швидким, суми великими, а строки погашення короткими.

2) МСФЗ 7 має ширшу сферу застосування (поширюється на всі підприємства, включаючи фінансові установи) порівняно з вітчизняним НП(С)БО 1, яке стосується підприємств будь-яких форм власності за винятком банків і бюджетних установ, а також суб’єктів малого підприємництва. Крім того, положення, закладені в МСФЗ 7 «Звіти про рух грошових коштів» разом з МСФЗ 31 «Фінансова звітність про частки у спільних підприємствах», регулюють формування, структуру та подання Звіту про рух грошових коштів інвестора, який має частку в асоційованих чи спільних підприємствах або є холдинговим для свого дочірнього підприємства.

Особливості складання консолідованого звіту про рух грошових коштів в Україні визначаються окремим Положенням (стандартом) (НП(С)БО 2 «Консолідована фінансова звітність»);

         3) Звіт про рух грошових коштів за НП(С)БО 1  має стандартизовану єдину форму з можливістю виключення та включення рядків, якщо інформація, яка наводиться в них є суттєвою. За міжнародними стандартами форма Звіту не регламентована, проте обов’язковим є розподіл на операційні, фінансові та інвестиційні грошові потоки.

4) Згідно з п.11 НП(С)БО 1 у примітках до фінансової звітності розкривається інформація про:

  • склад грошових коштів;
  • склад статей звіту про рух грошових коштів «Інші надходження», «Інші платежі» та інших статей, які об’єднують декілька видів грошових потоків;
  • наявність значних сум грошей, які є в наявності у підприємства і які недоступні для використання групою, до якої належить підприємство.

Крім вказаних вище розділів, що повинні наводитися у примітках до фінансової звітності, МСФЗ 7 пропонує розкривати окремо ще низку статей:

  • екстраординарні статті – дохід або витрати, які виникають внаслідок подій чи операцій, що чітко відрізняються від звичайної діяльності підприємства, а значить, не очікується, що вони повторюватимуться часто або регулярно;
  • відсоток і дивіденди отримані і сплачені;
  • рух грошових коштів, який виникає від податків на прибуток;
  • сукупний рух грошових коштів, який виникає від придбання чи реалізації дочірніх підприємств або інших господарських одиниць (НП(С)БО 2 передбачає наведення у примітках до консолідованої фінансової звітності, серед іншої, зокрема інформації вплив придбання або продажу дочірніх підприємств на фінансовий стан (на дату балансу), фінансові результати звітного періоду та такі самі показники попереднього періоду).

5)    Згідно п.22 МСБО 7, показники про грошові потоки, які виникають від операційної, інвестиційної або фінансової діяльності можуть подаватись в Звіті про рух грошових коштів за нетто-методом, який передбачає:

1) надходження і виплати грошових коштів за дорученням клієнтів, коли грошові потоки відображають діяльність клієнта, а не діяльність суб’єкта господарювання;

2) надходження і виплати грошових коштів за статтями, згідно з якими оборот є швидким, суми великими, а строки погашення короткими.

НП(С)БО 1 на відміну від МСБО 7 не передбачено застосування нетто-методу.

6)  Відповідно до п.50 МСБО 7 у Звіті про рух грошових коштів також передбачається розкриття додаткової інформації про суму грошових потоків, які виникають від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності кожної відображеної у звітах галузі або географічного сегмента. Методологічні засади формування інформації про доходи, витрати, фінансові результати, активи і зобов’язання звітних сегментів та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 29.

Отже узагальнюючи викладене, відзначимо, що на сьогодні триває удосконалення методичних засад формування Звіту про грошові кошти щодо його гармонізації й можна сказати, що це єдиний звіт, за яким залишилось право альтернативи відносно вибору методів його складання.

Визначивши спільні риси та основні відмінності при формуванні Звіту про рух грошових коштів за національними та міжнародними стандартами, слід зробити висновок про їх схожість в деяких принципових питаннях (мета, розмежування грошових потоків за видами діяльності) та розбіжності за певними аспектами (сфера застосування, методика звітування про рух грошових коштів від операційної діяльності), що розширює можливості використання вітчизняними підприємствами положень МСФЗ 7 не тільки для подання Звіту про рух грошових коштів закордонному інвестору (як необхідність), але й для внутрішньоуправлінських потреб (як засіб управління грошовими потоками).

Автор:   @   3 Березень 2015 Коментарі (0)

Оцініть публікацію: 
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 голосів, в середньому: 5.00 з 5)
Loading...Loading...

Поділитися!




Коментарі (0)

Коментарів немає. Прокоментуй першим!
Залишити коментар!

Ви повинні увійти, щоб залишити коментар.

Зв'язатись з автором

Увійдіть, щоб отримати можливість відправити повідомлення автору цієї публікації

Попередня публікація
«
Наступна публікація
»
© 2014 МСФЗ: дослідження, наука, практика, імплементація  
↓