Інтелектуальний капітал: методичні аспекти відображення в обліку та звітності в умовах застосування МСФЗ

Секція: МСФЗ-звітність: обліково-аналітичне та методичне забезпечення Коментарі (0)
Кількість переглядів:  504

Досліджено місце інтелектуального капіталу у МСФЗ та здійснено порівняльну характеристику з П(С)БО. Розглянуто фінансову звітність вітчизняних промислових підприємств на предмет повноти розкриття інформації щодо облікових елементів інтелектуального капіталу. Проведено оцінку інтелектуальної складової активів промислових підприємств на основі звітності, складеної за міжнародними стандартами. Розроблено та запропоновано до використання «Звіт про інтелектуальний капітал».

 

В умовах посилення міжнародної економічної інтеграції України для вітчизняного бухгалтерського обліку актуальним є процес переходу на складання фінансової звітності за МСФЗ. Створюється універсальна мова бізнесу і це має ряд беззаперечних переваг. Так, забезпечується висока інформативність та прозорість фінансової звітності, що є необхідним для підприємств України. У контексті виділення такої нової економічної та облікової категорії як «інтелектуальний капітал» важливим є дослідження питання можливості його відображення в межах міжнародних стандартів фінансової звітності та проведення аналогій з вітчизняними стандартами бухгалтерського обліку.

Сучасна облікова система повною мірою не враховує всі складові інтелектуального капіталу, під яким розуміємо сукупність неявних активів, які підприємство повністю або частково контролює і використовує в процесі своєї діяльності для досягнення поставлених цілей. Комплексна структура інтелектуального капіталу, на нашу думку, включає людський, внутрішньо-організаційний та ринковий капітал. Зазначимо, що обліку підлягає лише частина внутрішньо-організаційного капіталу, представлена нематеріальними активами. Об’єкти інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів відповідають вимогам визнання активу, тому в повному складі знаходять місце в системі бухгалтерського обліку та звітності.

Накопичення інформації у бухгалтерському обліку про нематеріальні активи як єдину стандартно-облікову частину інтелектуального капіталу та відображення даних про них у фінансовій звітності визначені П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» та МСБО 38 «Нематеріальні активи». Узагальнюючи проведене порівняльне дослідження, окреслимо основні переваги міжнародних стандартів порівняно з вітчизняними. Так, при відносній свободі у розподілі нематеріальних активів за класами, закріплено більш детальний і узагальнюючий їх опис по відношення до строку корисного використання та місця створення (внутрішньо генеровані чи придбані). До того ж міжнародні стандарти демонструють різні критерії оцінки залежно від ситуації, конкретизують чинники визначення терміну корисного використання та дають більш розгорнутий опис розкриття інформації у Примітках до річної фінансової звітності.

Загальним недоліком і вітчизняних, і міжнародних стандартів є позиція щодо облікового забезпечення таких складових елементів інтелектуального капіталу як людські та ринкові активи: підкреслюється, що вони не відповідають критеріям визнання активу і не підлягають відображенню у звітності.

Вважаємо, що виразником інтелектуального капіталу підприємства може виступати гудвіл. На нашу думку, бухгалтерський підхід до гудвілу і в міжнародних (МСФЗ 3 «Об’єднання бізнесу»), і в національних (П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств») стандартах є неповним, адже гудвіл не виникає лише в результаті продажу чи об’єднання бізнесу, а накопичується  підприємством у вигляді інтелектуального капіталу та представлений створеним іміджем, фірмовим найменуванням, компетенцією та знаннями персоналу. В цьому випадку доречно застосовувати поняття внутрішнього гудвілу, який представлений невідчутними активами та здатен приносити суттєві вигоди і, як наслідок, збільшувати ринкову вартість суб’єкта господарювання.

Дослідження фінансової звітності та її показників п’яти промислових підприємств м. Запоріжжя, які складають і подають звітність за міжнародними стандартами, показує, що, як і вимагають стандарти, розкривається інформація лише про нематеріальні активи та гудвіл. Аналіз Балансу (Звіту про фінансовий стан) (Ф. № 1) свідчить, що частка нематеріальних активів в активах досліджуваних підприємств не досягає навіть 1% і у більшості випадків ще й має тенденцію до зниження. Це підтверджує той факт, що інтелектуальний капітал підприємства не обмежується самими лише нематеріальними активами у бухгалтерському трактуванні цього поняття і відповідно не знаходить відображення у системі обліку та звітності.

Зазначимо, що найбільш повно інформація про нематеріальні активи розкрита у Примітках до річної фінансової звітності ПАТ «Дніпроспецсталь», де подано і описову характеристику (опис облікової політики в частині нематеріальних активів), і інформацію, важливу для кращого розуміння користувачами цієї звітності статті «Нематеріальні активи» Звіту про фінансовий стан (сума надходження, вибуття, накопичена амортизація за період). При цьому, до моменту переходу на МСФЗ всі досліджувані підприємства наводили у Примітках, як правило, лише розкриття інформації до статей фінансової звітності без використання описових характеристик.

На сьогодні найбільш поширеними є чотири групи методів для оцінки інтелектуального капіталу (прямого виміру, ринкової капіталізації, віддачі на активи, підрахунку балів). На основі фінансової звітності, складеної за МСФЗ, можливо провести загальний аналіз інтелектуального потенціалу підприємств за допомогою методів ринкової капіталізації та віддачі на активи. Так, застосування окремих методів оцінки до досліджуваних підприємств дозволило виділити лідера – ПАТ «Дніпроспецсталь». Саме це підприємство порівняно з іншими має найбільше інтегральне значення інтелектуального капіталу.

Варто наголосити на тому, що більш інформативним є комплексне застосування різних методів оцінки інтелектуального капіталу. Так, для окремих досліджуваних підприємств з огляду лише на коефіцієнт Тобіна можна було б зробити висновки про спад бізнесу, проте паралельний аналіз VAIC засвідчив, що ситуація не є критичною та, можливо прихована вартість ще не знайшла відображення у ціні акцій. Однак, всі розглянуті методи мають обмежену сферу застосування і на сьогодні не є основою для достовірної характеристики інтелектуального капіталу суб’єкта господарювання.

На основі дослідження концепцій обліку інтелектуального капіталу (вартісна та майнова) стверджуємо, що на сучасному етапі розвитку бухгалтерського обліку не має змоги здійснити швидкий перехід до вартісної концепції (тобто внести інтелектуальний капітал до балансових рахунків). Виходячи з цієї позиції, цікавим напрямком є пошук можливостей розкриття інформації про інтелектуальний капітал як non-IFRS інформації в межах діючих стандартів. До того ж, Концептуальна основа фінансової звітності не забороняє розкриття додаткової інформації, якщо вона є корисною для першорядних користувачів. А МСБО 1 «Подання фінансової звітності» надає можливість подання інших звітів, відмінних від фінансових, проте вони не будуть входити до сфери застосування МСФЗ.

На основі доведення необхідності розкриття відомостей про інтелектуальний капітал як non-IFRS інформації для різних груп користувачів, наголошуємо на важливості введення в практику українських підприємств системи звітності про інтелектуальний капітал. Пропонуємо для розкриття інформації про інтелектуальні ресурси підприємств форму звіту «Звіт про інтелектуальний капітал». Структура розроблено нами Звіту побудована відповідно до визначеної структури інтелектуального капіталу. «Звіт про інтелектуальний капітал» складається з чотирьох розділів: 1) Людський капітал; 2) Внутрішньорганізаційний капітал; 3) Ринковий капітал); 4) Додаткова інформація. В межах перших трьох розділів показники згруповано відповідно до їх характеру – фінансові і нефінансові.

Таким чином, результати дослідження свідчать, що визнання та оцінка інтелектуального капіталу як комплексного поняття, з урахуванням усіх його складових, системно не подані ані в національних, ані в міжнародних стандартах. Проте, більш ґрунтовний підхід до необхідності розкриття інформації про нематеріальні активи у фінансовій звітності передбачений МСФЗ. На підставі звітності, складеної за МСФЗ, доведено можливість проведення загальної оцінки інтелектуального капіталу, яка дозволяє порівняти інтелектуальні ресурси підприємств в межах однієї галузі, проте має обмежену сферу застосування. З огляду на це, запропоновано як доповнення до традиційної звітності використовувати «Звіт про інтелектуальний капітал», який здатен задовольнити потреби широкого кола користувачів та продемонструвати переваги тих підприємств, які активно використовують інноваційні ресурси у вигляді знань та інформації.

Автор:   @   20 Грудень 2016 Коментарі (0)

Оцініть публікацію: 
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Немає оцінок)
Loading...Loading...

Поділитися!




Коментарі (0)

Коментарів немає. Прокоментуй першим!
Залишити коментар!

Ви повинні увійти, щоб залишити коментар.

Зв'язатись з автором

Увійдіть, щоб отримати можливість відправити повідомлення автору цієї публікації

Попередня публікація
«
Наступна публікація
»
© 2014 МСФЗ: дослідження, наука, практика, імплементація  
↓