Інтегрована звітність в системі управління підприємств

Секція: Практика впровадження МСФЗ в країнах світу: уроки для України. Коментарі (0)
Кількість переглядів:  2,045

Автор: Чумак О. В.,  к.е.н., доцент, Салатська О. А.

Інтегрована звітність в Україні поступово почала формуватися на підприємствах, але вона як і всі види звітності має як переваги, так і недоліки. Труднощі у застосуванні інтегрованої звітності вітчизняними підприємствами полягають в тому, що існуюча система звітності не завжди має внутрішні взаємозв’язки і вимагає від інвесторів та менеджменту компанії докладання серйозних зусиль із пошуку необхідної інформації щодо стійкого розвитку і збільшує витрати.

 

Перехід України до сталого економічного розвитку, її інтеграція до європейського і світового співтовариства вимагають запровадження сучасної практики взаємодії держави і бізнесу, а також бізнесу і суспільства, які б дозволили посилити взаємну відповідальність учасників суспільного життя, створити умови для подальшого стабільного розвитку [3].

На сьогодні за всіма щаблями сфери управління і регулювання, особливе значення відводиться питанню забезпечення сталого розвитку вітчизняних підприємств. При прийнятті керівниками підприємств управлінських рішень важливо спиратися на інформацію, яка характеризує всі аспекти діяльності суб’єкта господарювання. Звітністю, яка дає можливість об’єднати як фінансові, так і не фінансові показники та надати повну інформацію щодо діяльності суб’єкта господарювання є інтегрована звітність, складання якої вже стало звичайною практикою для зарубіжних підприємств, в той час як порядок подання такої звітності вітчизняними підприємствами потребує роз’яснень та уточнень [2].

Важливим є те, що найбільші світові компанії активно долучаються до складання звітності в інтегрованому форматі. Загалом за 13 років (за період 1991–2014 рр.) згідно з даними Реєстру нефінансових звітів, який веде Corporateregister.com у світі 11122 компаніями, підготовлено 55747 звітів, що можуть претендувати на роль інтегрованих [6].

Інтегрована звітність в Україні поступово почала формуватися на підприємствах, але вона як і всі види звітності має як переваги, так і недоліки. Труднощі у застосуванні інтегрованої звітності вітчизняними підприємствами полягають в тому, що існуюча система звітності не завжди має внутрішні взаємозв’язки і вимагає від інвесторів та менеджменту компанії докладання серйозних зусиль із пошуку необхідної інформації щодо стійкого розвитку і збільшує витрати. Як наслідок, не розкриваються взаємозв’язки між стратегією і ризиком, фінансовими і не фінансовими показниками, корпоративним управлінням і показниками, показниками компанії та інших організацій  в ланцюжку створення доданої вартості [4].

Разом з тим, в економічній літературі недостатньо уваги приділяється розкриттю можливостей інтегрованої звітності як інструменту соціально відповідальної діяльності компаній. Залишаються мало висвітленими такі питання як розробка методологічних засад у відповідності з концепцією стійкого розвитку суспільства, вимог до звітності, порядку ідентифікації ризиків бізнесу та аналізу їх впливу на стійкий розвиток, регламент складання звітності [4].

Компанія, яка вирішила впроваджувати інтегровану звітність, може зіштовхнутися з такими проблемами: відсутність методологічної бази, недостатня розробленість інформаційних систем з оцінки нефінансових показників, зростання внутрішніх координаційних витрат на складання нефінансової звітності, визначення необхідного рівня деталізації даних. На концептуальному рівні немає єдиного підходу до побудови моделі інтегрованої звітності.

Потреба у складанні інтегрованої звітності виникала під впливом внутрішніх факторів (менеджмент підприємства починає глибше розуміти існуючі зв’язки між показниками діяльності підприємства та процесами, що відбуваються за його межами) та зовнішніх (користувачі звітності за межами підприємства прагнуть мати інформацію не лише про ретроспективні фінансові показники діяльності підприємства, а й про майбутній його вплив на економіку, суспільство та екологію, про перспективи розвитку та можливості створювати нову вартість, задовольняти зростаючі потреби інвесторів та суспільства в цілому) [1].

Питанню щодо складання і подання інтегрованої звітності у своїх роботах приділяли увагу – О. І. Гриценко, Н. О. Лоханова, Р. О. Костирко, О. П. Атамас, І. О. Макаренко, К. В. Безверхий, К. В. Гнедіна та А. М. Гордієнко, О. В. Будько, Т. С. Сікорська та О. О. Осадча та інші. Завдяки цим роботам сформовано фундаментальні основи для подальших наукових досліджень. Проте, процес формування і подання інтегрованої звітності та питання організації та методики її складання на даний момент не повністю розкриті і вивчені, що і актуалізує подальші дослідження у піднятій сфері обліку.

Інтегрована звітність підприємства являє собою поєднання елементів як фінансової, так і нефінансової звітності.

Головна особливість інтегрованої звітності полягає в тому, що в ній робиться акцент на факторах виробництва, які компанія споживає та створює, – фінансових, виробничих, людських, інтелектуальних, природних та соціальних [5].

Інформація, що подається в інтегрованих звітах, має більшу цінність для користувачів, аніж стандартна фінансова звітність.

В грудні 2013 року був прийнятий Міжнародний стандарт з інтегрованої звітності, головною метою якого є становлення провідних принципів і елементів, які визначають загальний зміст інтегрованого звіту, а також пояснення фундаментальних концепцій, які лежать в їх основі.

Інтегрований звіт згідно з Міжнародним стандартом з інтегрованої звітності має містити вісім елементів: 1) огляд організації і зовнішнє середовище; 2) управління; 3) бізнес модель; 4) ризики і можливості; 5) стратегія і розподіл ресурсів; 6) результати діяльності; 7) перспективи на майбутнє; 8) о87)  з інтегрованої звітності, сновні принципи підготовки та презентації.

Підсумовуючи результати виконаної роботи, можна стверджувати, що становлення інтегрованої звітності почалося ще з 70-х років XX століття, цей процес триває і на сьогодні, оскільки існує необхідність створення інтегрованої моделі звітності на основі світового досвіду, яку можна буде адаптувати до діяльності вітчизняних підприємств.

Інтегрована звітність для потреб управління відіграє важливе значення, оскільки вона надає вичерпну інформацію, яка необхідна менеджменту для щоденного управління і прийняття рішень.

Формування інтегрованої звітності передбачається МСФЗ 1 (п. 9, 10), а також Міжнародним стандартом з інтегрованої звітності, який містить 4 розділи:

  • використання стандарту;
  • фундаментальні концепції;
  • провідні принципи;
  • елементи змісту.

Кожному підприємству рекомендовано встановити етапи формування інтегрованої звітності, які забезпечать процес її складання.

На сьогодні, структура інтегрованого звіту не є уніфікованою, підприємство може самостійно обирати склад показників даного звіту. У науковців також різняться погляди щодо інформації, яка буде подана в структурі інтегрованих звітів. Так, К. В. Безверхий виділяє 7 розділів інтегрованої звітності, М. Проданчук – 5 розділів. На нашу думку, інтегрований звіт повинен включати:

  • Стратегічний звіт.
  • Управління підприємством.
  • Фінансова та нефінансова звітність.
  • Результати діяльності підприємства.

 

Список використаної літератури

 

  1. Атамас П. Й. Інтегрована корпоративна звітність : проблеми впровадження / П. Й. Атамас // Академічний огляд. – 2015. – № 1 (42). – С. 78–85.
  2. Гордієнко А. М. Інтегрована звітність як інструмент забезпечення сталого розвитку суб’єктів господарювання / А. М. Гордієнко, К. В. Гнедіна // Удосконалення методики та організації обліково-аналітичної роботи : матеріали Міжнародної студентської науково-практичної конференції. – Чернігів : ЧНТУ, 2015. – С. 45–47.
  3. Концепція Національної стратегії соціальної відповідальності бізнесу в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://svb.org.ua/
  4. Костирко Р. О. Інтегрована звітність – інструмент соціально відповідального бізнесу / Р. О. Костирко // Часопис економічних реформ. – 2014. – № 1 (13). – С. 49–54.
  5. Лісова Е. Тенденції та проблеми формування інтегрованої звітності / Е. Лісова // Бухгалтерський облік, аналіз і аудит : проблеми та перспективи розвитку : матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції. – Миколаїв : НУК, 2014. – 164 с.
  6. Макаренко І. О. Сучасні тенденції складання і подання корпоративної звітності / І. О. Макаренко // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Проблеми інтеграції України у світовий фінансовий простір ; збірник наукових праць / НАН України. – Інститут регіональних досліджень. – Львів, 2014. – Випуск 1 (105). – С. 410 – 415.

 

Автор:   @   28 Грудень 2015 Коментарі (0)

Оцініть публікацію: 
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 голосів, в середньому: 5.00 з 5)
Loading...Loading...

Поділитися!




Коментарі (0)

Коментарів немає. Прокоментуй першим!
Залишити коментар!

Ви повинні увійти, щоб залишити коментар.

Зв'язатись з автором

Увійдіть, щоб отримати можливість відправити повідомлення автору цієї публікації

Попередня публікація
«
Наступна публікація
»
© 2014 МСФЗ: дослідження, наука, практика, імплементація  
↓