Досвід впровадження МСФЗ у Польщі

Секція: Практика впровадження МСФЗ в країнах світу: уроки для України. Коментарі (0)
Кількість переглядів:  1,271

Автор: Рижкова К.Д.

Розглянуто досвід Польщі, що стосується практичного здійснення МСФЗ, який може служити найбільш яскравим прикладом того, які проблеми виникають на шляху переходу на МСФЗ, а також як їх вирішувати.

 

На сьогодні весь світ прагне опанувати єдиний формат спілкування, у тому числі і у сфері бухгалтерського обліку, який за своєю сутністю є специфічною мовою, що дозволяє узагальнити і систематизувати інформацію про господарські процеси в діяльності підприємств. Такою міжнародною мовою у сфері бізнесу стали міжнародні стандарти фінансової звітності (далі -МСФЗ).

Вимоги МСФЗ до розкриття інформації передбачають реорганізацію інформаційних систем з метою більш гнучкого, достовірного і своєчасного збору даних для формування звітності. Застосування МСФЗ покращує ділову репутацію країни в цілому, впровадження стандартів розглядається як готовність держави до реформ та інтеграції у світове економічне співтовариство.

На сьогодні існує велика різноманітність підходів щодо застосування МСФЗ. Однак, у кожному разі, з впровадженням міжнародних стандартів підприємства все рідше вдаються до маніпулювання розмірами прибутків та приховуванню результатів господарської діяльності.

Аналіз стану впровадження МСФЗ в облікову практику компаній країн світу свідчить про посиленні таких тенденцій і про позитивний ефект від використання міжнародних стандартів. Так, МСФЗ дозволені або обов’язкові для застосування в 109 країнах світу.

Процес переходу на МСФЗ окремих країн був пов’язаний з реалізацією цілої реформи в області бухгалтерського обліку. Досвід Польщі, що стосується практичного здійснення МСФЗ, може служити найбільш яскравим прикладом того, які проблеми виникають на шляху переходу на МСФЗ, а також як їх вирішувати.

Як відомо з 1 січня 1995 Польща стала членом Всесвітньої організації торгівлі (СОТ), а з 1 травня 2004 року – членом Європейського Союзу. Дані обставини, безумовно, сприяли переходу фінансової системи країни на міжнародні стандарти.

В цілому можна виділити 4 етапи розвитку нормативно-правової бази регулювання бухгалтерського обліку в Польщі:

1945-1991 роки – бухгалтерський облік відповідає вимогам системи централізованого планування і підпорядкований податковим цілям:

1990 рік – економічні зрушення і трансформація централізованого планового господарства в ринкову економіку; початок масової приватизації державних підприємств; початок процесу уніфікації з нормами Європейського законодавства;

1991-1995 роки – зміни в регламентаціях в результаті перебудови економіки при збереженні домінування податкових цілей:

1991 рік – прийняття нових нормативних актів – Закону про аудит і публікації фінансових звітів, статутних аудиторів і їх саморегулювання і розпорядження Міністерства фінансів про принципи бухгалтерського обліку;

1992 рік – створення національної палати аудиторів, які взяли польські аудиторські стандарти;

1994 рік – прийняття Закону про бухгалтерський облік, який замінив норми про фінансову звітність в законі про аудит 1991 року;

1995-2002 роки – прийнятий новий Закон про бухгалтерський облік, що ґрунтується на директивах ЄС: 2000 рік – прийняття нового закону про бухгалтерський облік, який замінив Закон про бухгалтерський облік 1994 року; прийняття нового закону про аудит, який замінив закон про аудит 1994 року;

з 2002 року – внесення до закону про бухгалтерський облік поправок, в які включені Положення міжнародних стандартів обліку ЄС.

Положення Європейського парламенту і Ради від 19 липня 2002 року «Про застосування міжнародних бухгалтерських стандартів» (Положення МСУ ЄС №1606 / 2002) вимагає від компаній, цінні папери яких допущені до обігу на регульованих ринках держав – членів ЄС, готувати свою зведену звітність на основі схвалених МСУ / МСФЗ. Цей нормативний акт має пряму дію і обов’язковий для виконання при складанні зведеної звітності компаній відкритого типу і дає можливість розширення використання МСФЗ з охопленням окремої звітності компаній відкритого типу. Як правило, компанії, які не зобов’язані використовувати МСФЗ, ведуть свою звітність на основі польського Закону про бухгалтерський облік і директив ЄС. Крім того, Закон детально перераховує відомості, які належить включати в фінансовий звіт. Є також постанови, що дозволяють вести спрощену фінансову звітність. Це стосується підприємств, які відповідають хоча б двом з наведених трьох вимог в звітному році: середнє число працівників на повній ставці не перевищило 50 чоловік, балансові надходження не перевищили 2 млн. євро, чистий прибуток не перевищив 4 млн. євро.

Разом з тим спрощена звітність не передбачена для банків і страхових фірм. Як включені банки, так і не включені в біржові котирування, зобов’язані готувати свою зведену фінансову звітність відповідно до затверджених МСФЗ, а свої обов’язкові для юридичних осіб фінансові звіти відповідно або з бухгалтерськими регламентаціями, встановленими Міністерством фінансів, які ґрунтуються на директиві «Про звітність банків», або до затверджених МСФЗ. Страхові компанії повинні готувати свої фінансові звіти відповідно до бухгалтерських регламентацій Міністерства фінансів, які засновуються на директиві про облік в страхових компаніях. Страхові компанії готують звіти двох видів – загального призначення і податкову звітність.

Слід зазначити, що основні польські нормативні акти, що стосуються обліку та звітності, в основному охоплені в Законі про бухгалтерський облік з поправками, внесеними в 2002 році, а з 2005 року – МСФЗ. При цьому Закон допускає той факт, що у разі недостатнього охоплення даній області можуть використовуватися опубліковані польські бухгалтерські стандарти ПБС. У разі недостатності ПБС можуть застосовуватися міжнародні стандарти обліку. У практиці це означає, що багато фірм не дотримуватимуться  правила МСБО, якщо цього прямо не вимагає закон «Про бухгалтерський облік».

Також, слід зазначити, що дуже важливим кроком Польщі на шляху переходу на міжнародні стандарти стало створення у квітні 2004 року комітету з бухгалтерських стандартів (КБС). Він складається з 10 експертів – бухгалтерів і аудиторів, що представляють аудиторські компанії, Міністерства фінансів, Польське управління з фінансового нагляду, Національну палату статутних аудиторів, а також науковців. КБС служить форумом обміну думок з найбільш важливих проблем, які виникають у ході процесу переходу від національних бухгалтерських стандартів до МСФЗ.

Проблема підготовки кадрів, що пов’язана з застосуванням МСФЗ, вирішена в Польщі таким чином: професійна кваліфікація, а також академічна підготовка та практичне навчання бухгалтерів здійснюються і контролюються Асоціацією бухгалтерів Польщі. Асоціація сертифікує навчальні програми з міжнародної фінансової звітності. Таким чином, можливість навчання та отримання відповідних сертифікатів є більш доступною і контрольованою.

Автор:   @   18 Жовтень 2015 Коментарі (0)

Оцініть публікацію: 
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Немає оцінок)
Loading...Loading...

Поділитися!




Коментарі (0)

Коментарів немає. Прокоментуй першим!
Залишити коментар!

Ви повинні увійти, щоб залишити коментар.

Зв'язатись з автором

Увійдіть, щоб отримати можливість відправити повідомлення автору цієї публікації

Попередня публікація
«
Наступна публікація
»
© 2014 МСФЗ: дослідження, наука, практика, імплементація  
↓