Досвід і проблеми складання фінансової звітності підприємствами за МСФЗ

Секція: Впровадження МСФЗ в корпоративному секторі України Коментарі (0)
Кількість переглядів:  2,484

Анотація. Проведений аналіз  розбіжностей  між Міжнародними  та Національними стандартами бухгалтерського обліку і звітності. Сформульовані основні проблеми, що виникають у підприємств, які приймають участь у лістингу  та складають фінансову звітність за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку і звітності.

 

Cформована система бухгалтерського обліку, яка ґрунтується на міжнародних стандартах, враховує правові норми, що  методологічно і методично забезпечують формування та накопичення інформації про фінансово-господарську діяльність суб’єктів господарювання в Україні. Це створило умови для складання достовірної фінансової звітності, яка використовується власниками (засновниками), інвесторами, банківськими установами, працівниками, для оцінки прибутковості, конкурентоспроможності, потенціалу нарощування додаткової економічної вартості та інвестиційної привабливості суб’єктів господарювання.

Запровадження П(С)БО в Україні безумовно наблизило українську фінансову звітність до відповідності принципам та підходам, які закладені в основу ПСБО. В української фінансової звітності багато спільних з МСФЗ принципів і основних припущень, на яких базується звітність.

Кожен з П(С)БО також вимагає від українських підприємств розкриття інформації, однак затверджені форми звітності не дають змогу забезпечити повне висвітлення всієї інформації, яка є корисною для користувача. Особливо це стосується розкриття застосовуваної облікової політики.

Поряд з цим, П(С)БО встановлюють єдині форми фінансових звітів, що не передбачено МСБО.

Стосовно проміжної фінансової звітності, на відміну від МСБО 34,  що включає комплект повних, або стислих  фінансових звітів, Закон України  «Про бухгалтерський облік  і фінансову звітність в Україні»  встановлює включення до проміжної звітності  лише балансу і звіту про фінансові результати.

Форми фінансової звітності та їх зміст за ПСБО не передбачають об’єднання  або згортання статей  виходячи з їх суттєвості  на відміну від МСБО 1, по якому  при поданні, згортанні та об’єднанні статей у фінансовій звітності слід виходити з їх суттєвості.

Порівняльна інформація, яку згідно з МСБО 1 слід розкривати за попередній період  щодо всієї  числової інформації у фінансових звітах,  у типовій формі 5 «Примітки до річної фінансової звітності» за ПСБО не передбачається.

Дослідження практики застосування ПСБО свідчить про такі типові проблеми  обліку:

  1. Відміни Положень ПСБО від МСБО стосовно Балансу

1.1. розбіжності між ПСБО 8 та МСБО 38:

– на відміну від ПСБО 8, де  передбачається вимога не включати  витрати на сплату  відсотків за кредит у первісну вартість нематеріальних активів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок кредиту банку, у МСБО 38 це не передбачається;

– суворе обмеження визнання  безоплатно отриманого нематеріального активу за справедливою вартістю за ПСБО, на відміну від МСБО 38, де дозволяється визнавати актив  первісно за номінальною сумою плюс будь які видатки, які прямо відносяться до підготовки активу до призначеного використання;

– ПСБО 8 не визнаються накладні  витрати, необхідні для створення активу та які можна обґрунтовано та послідовно розподіляти на активи, як частину первісної вартості створеного на підприємстві нематеріального активу, на той час як у МСБО38 вони наводяться;

– ПСБО 8 не передбачено порядок зменшення корисності нематеріальних активів та не вимагається визначення  суми очікуваного відшкодування тих  нематеріальних активів, які ще не є придатними для використання.

1.2.  на відміну від МСБО 16 «Основні засоби» ПСБО 7:

– не містить положення стосовно обліку малоцінних основних засобів;

– не встановлює порядок зменшення корисності основних засобів на відміну від МСБО 16, який  містить посилання на МСБО 36;

– клас (групи) основних засобів може відрізнятися від класифікації основних засобів, встановлених за ПСБО;

– застосування МСБО 29  «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції» до коригування  вартості основних засобів є досить складним, оскільки МСБО 29   слід застосовувати  до всіх фінансових звітів, а не лише до окремої статті, крім того  він відображає зміну загальної купівельної спроможності, а не зміну вартості конкретних активів.

1.3. визначення асоційованого підприємства відрізняється від підходу за МСБО, згідно з яким асоційованим  підприємством є підприємство, в якому інвестор має суттєвий вплив і яке не є ні дочірнім, ні  спільним підприємством інвестора.

1.4. слід враховувати, що на відміну від ПСБО 12 МСБО 27, 28, 31  не вимагає обов’язкового застосування обліку участі в капіталі для відображення  фінансових інвестицій в дочірні, асоційовані та спільні підприємства в окремій фінансовій звітності інвестора (материнського підприємства, контролюючого учасника тощо).

1.5.  МСФЗ 3 «Об’єднання бізнесу» містить більш детальні положення щодо оцінки та подання гудвілу та негативного гудвілу ніж ПСБО 19.

1.6. МСБО 2 на відміну від ПСБО 9 не встановлює єдину класифікацію запасів на класи і не передбачає виділення в окрему групу МШП.

1.7. на відміну від ПСБО 10, згідно з МСБО 39 не визначає конкретні методи обчислення та відображення сумнівних боргів.

1.8. у складі статті «Інший додатковий капітал» відповідно до вимог МСБО 16, 38, 39  потрібно  відображати лише дооцінки необоротних активів.

1.9. вартість необоротних активів, що безкоштовно отримані , виходячи  з концептуальної основи МСБО, на відміну від ПСБО 7, слід визнавати доходами підприємства та відобразити у звіті про фінансові результати.

1.10. забезпечення та  довгострокові зобов’язання  потребують перекласифікації та відображення у балансі за МСБО 37 та 12.

1.11. згідно з МСБО 12 «Податок на прибуток» поняття постійних різниць не  застосовується на відміну від ПСБО 17 «Податок на прибуток».

  1. Відміни Положень ПСБО від МСБО стосовно звіту про фінансові результати

2.1. На відміну від  НПСБО 1, що визначає  єдину форму звіту, МСБО не містить  конкретної форми звіту, дозволяється вибір у підходів до класифікації  операційних витрат за функціями та за характером (елементами).

2.2. МСБО містить мінімальний перелік статей, які  слід наводити безпосередньо у звіті про фінансові результати.

2.3. доходи і витрати звичайної діяльності подаються у МСБО у розрізі : пов’язані з операціями, пов’язані з  фінансовими  інвестиціями та залученням  фінансування, на відміну від ПСБО де доходи і витрати звичайної діяльності  подаються у розрізі : операційні, фінансові, інші.

2.4. У ПСБО  передбачено лише відображення суми загального  доходу та втрат від участі в капіталі, на відміну від МСБО  28 де  частку  інвестора у прибутках від інвестицій у асоційовані підприємства, що обліковується за методом участі в капіталі слід наводити окремою статтею.

  1. Відміни НПСБО 1 від МСБО 1 стосовно подання інформації про зміни у власному капіталі

3.1. МСБО 1 вимагає окремого відображення загальної суми доходу, витрат, прибутку, які визнані безпосередньо у складі власного капіталу  проте,  така стаття  у формі НПСБО 1 відсутня .

3.2. форма 4  містить обмежену кількість рядків, що не дає можливості відобразити окремо усі можливі зміни в капіталі.

3.3.  у НПСБО 1 вимагається доповнювати річну звітність звітом про власний капітал, а МСБО передбачає формат, у якому послідовно  наводяться дані за попередній та поточний рік.

  1. Відміни НПСБО 1 від МСБО 7 стосовно подання інформації про рух грошових коштів

4.1. МСБО 7 не визначає формату звіту про рух грошових коштів і перелік статей, але  містить конкретні вимоги та пояснення.

Ми привели тільки деякі основні розбіжності між ПСБО та МСБО. Але  вони свідчать про те, що для  подання фінансової звітності підприємствами України за вимогами МСБО та МСФЗ потрібна трансформація національної звітності, яка являє собою достатньо трудомісткий процес.

Справа ускладнюється у випадках, коли  користувачами інформації підприємства є  кілька інвесторів, які вимагають складання фінансової звітності за МСБО, та мають різні облікові політики стосовно обліку та оцінки  окремих активів, зобов’язань  та власного капіталу.

Особливості діяльності підприємств, що мають на балансі державну власність теж ускладнює трансформацію фінансової звітності відповідно МСБО.

Отже враховуючи, що МСБО встановлюють лише мінімальний перелік статей, які слід наводити безпосередньо у фінансових звітах необхідні відповідні рекомендації що до можливих варіантів подання та розкриття статей, наведених  у формах фінансових звітів П(С)БО.

Вважаємо за доцільне для запровадження  МСФЗ для складання українськими підприємствами фінансової звітності :

– створення законодавчих та організаційних передумов запровадження міжнародних стандартів для складання підприємствами України фінансової звітності;

– адаптація до міжнародних стандартів національної нормативно-правової бази шляхом внесення змін та прийняття нових національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

– внесення відповідних змін до законодавчих та нормативних документів які будуть вимагати обов’язкового застосування МСФЗ для певної категорії підприємств.

Автор:   @   1 Липень 2015 Коментарі (0)

Оцініть публікацію: 
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Немає оцінок)
Loading...Loading...

Поділитися!




Коментарі (0)

Коментарів немає. Прокоментуй першим!
Залишити коментар!

Ви повинні увійти, щоб залишити коментар.

Зв'язатись з автором

Увійдіть, щоб отримати можливість відправити повідомлення автору цієї публікації

Попередня публікація
«
Наступна публікація
»
© 2014 МСФЗ: дослідження, наука, практика, імплементація  
↓